ОБСТАВИНА

другорядний член речення, який вказує на різні умови, за яких відбувається дія або виявляється ознака.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ОБУХІВ →← ОБСКУРАНТИЗМ

Смотреть что такое ОБСТАВИНА в других словарях:

ОБСТАВИНА

ОБСТА́ВИНА, и, ж.1. Явище, подія, факт і т. ін., що пов'язані з чим-небудь, супроводять або викликають що-небудь, впливають на щось.– В усій цій історі... смотреть

ОБСТАВИНА

ОБСТА́ВИНИ мн. (сукупність фактів, за яких що-небудь відбувається), ОБСТАНО́ВКА тільки одн., УМОВИ мн., які, чого, АТМОСФЕ́РА тільки одн., ВИ́ПАДКИ пер... смотреть

ОБСТАВИНА

ім circumstance; condition; fact • виявляти (з'ясовувати) обставини to find out (reveal) the circumstances • враховувати пом'якшуючі обставини to consider attenuating (extenuating, mitigating) circumstances • наводити обставини, що виправдовують to plead justification • відповідно до обставин справи in accordance with (in compliance / in conformity with) the circumstances (facts) in (of) a case • за загадкових ~ in suspicious circumstances • залежно від ~ according to (depending on) circumstances • за надзвичайних ~ in case of emergency • за обставинами справи based on the circumstances of the case • крім виняткових ~ save in exceptional circumstances • ні за яких ~ under no circumstances • обставини справи circumstances (facts, findings) of the case; factual background • через обставини by force of circumstances • обставини вчинення (скоєння) злочину circumstances of (the commission / perpetration of) a crime • обставини нездоланної сили acts of God (of Providence); force majeure; superior force; unforeseen circumstances • обставини, що звільняють (усувають) суддю від участі у розгляді справи facts disqualifying a judge • конкретні обставини справи (суть справи) merits of the case • надзвичайні обставини emergency • непередбачені обставини unforeseen circumstances • несуттєві обставини immaterial facts • обтяжуючі (вину) обставини aggravation; aggravating (exacerbating) circumstances • особливі обставини special circumstances • пом'якшуючі (вину) обставини attenuating (extenuating, mitigating) circumstances • супутні обставини attendant (attending) circumstances • фактичні обставини actual facts; factual circumstances; facts of a case... смотреть

ОБСТАВИНА

1) case, circumstanceобставина, що пом'якшує (збільшує) провину — an extenuating (aggravating) circumstanceфорс-мажорна обставина — act of God, natural... смотреть

ОБСТАВИНА

обставин|а ім. circumstance; condition; fact;\~и вчинення злочину circumstances of the offense; \~и непереборної сили acts of god / force majeure; \~и справи circumstances of the case; \~и справи за позовом circumstances of a case under a claim; \~и, що пом'якшують провину mitigating circumstances; беручи до уваги \~и справи under the circumstances of the case; враховувати пом'якшувальні \~и consider attenuating circumstances; з незалежних \~ due to circumstances not depending on smb; з'ясовувати \~и find out the circumstances; за певних \~ under certain circumstances; збіг \~ coincidence of circumstances; зміна \~ changing circumstances; наводити виправдовувальні \~и plead justification; надзвичайні \~и extraordinary circumstances; непередбачені \~и unforeseen circumstances; обтяжуючі \~и aggravating circumstances; під тиском \~ by force of circumstances; супутні \~и attendant circumstances; фактичні \~и factual circumstances;... смотреть

ОБСТАВИНА

-и, ж. 1) Явище, подія, факт і т. ін., що пов'язані з чим-небудь, супроводять або викликають що-небудь, впливають на щось. 2) тільки мн. Сукупність ум... смотреть

ОБСТАВИНА

імен. жін. роду1. явища, подiя, факт, що впливають на щось2. (мн.) сукупнiсть умов, у яких що-небудь вiдбувається3. (грам.) другорядний член реченняоб... смотреть

ОБСТАВИНА

-и, ж. 1》 Явище, подія, факт і т. ін., що пов'язані з чим-небудь, супроводять або викликають що-небудь, впливають на щось.2》 тільки мн. Сукупність у... смотреть

ОБСТАВИНА

[obstawyna]ж.okolicznośćзбіг обставин — zbieg okolicznościсприятливі обставини — sprzyjające okoliczności

ОБСТАВИНА

1) обстоятельство 2) (только мн. обставини) обстоятельства; обстановка (положение) у важких [тяжких] обставинах — в тяжёлых условиях родинні обставини — семейные обстоятельства 3) грам. обстоятельство обставина способу дії — обстоятельство образа действия... смотреть

ОБСТАВИНА

деталь, факт, аспект; (епізод) подія, випадок, оказія, пригода, інцидент; (абстрактна) явище, феномен; мн. ОБСТАВИНИ, умови|ни|, стан справ, ситуація, перебіг подій, п! ОБСТАНОВКА, (побутові) становище, стан, картина.... смотреть

ОБСТАВИНА

【阴】1) 情形, 情节2) 语 状语Обставина способу диї 行为务痊状语

ОБСТАВИНА

-и ż 1. warunek 2. okolicznik ~ місця (часу, мети) okolicznik miejsca (czasu, celu) ні за яких обставин w żadnym wypadku

ОБСТАВИНА

Другорядний член речення, який вказує на різні умови, за яких відбувається дія або виявляється ознака.

ОБСТАВИНА

Vilkår, forhold, omstændelighed, omstændighed

ОБСТАВИНА

Vilkår, forhold; omgivelse, omstendighet

ОБСТАВИНА

Villkor, förhållande, omständighet

ОБСТАВИНА

circumstance, fact, go, instance, occasion, res

ОБСТАВИНА

обста́вина іменник жіночого роду

ОБСТАВИНА

გარემოება

T: 188