НОРВЕГІЯ

держава на пн. Європи, на Скандинавському півостр., над Пн. Льодовитим о.; до Н. належать архіпелаг Шпіцберґен (Свальбард) у Пн.-Льодовитому ок., острів Ян-Майєн в Атлантичному ок. та ін. Поверхня гориста (Скандинавські гори); плоскогір'я; льодовики; береги порізані фіордами; клімат від помірно теплого, морського до субполярного на пн.; на ріках водоспади; ліси мішані, гірська тундра. Норвежці (98%), лапландці, фіни, шведи; лютерани (88%), католики. Країна з високорозвиненим рівнем промисловості; видобування нафти, природного газу з дна Пн. м., а також руд заліза, міді, титану та ін.; виробництво електроенергії (99,6% гідроелектростанції) найбільше у світі у розрахунку на 1 мшк.; хіміч. (паливо, хлор, важка вода, амоній), суднобудівна, металургійна, паперова, електротехнічна промисловість; рибальство (найбільші улови в Європі); сільське господарство; туризм; автомобільний та морський кабот

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

НОРВЕЗЬКА КОМБІНАЦІЯ →← НОРВІД

Смотреть что такое НОРВЕГІЯ в других словарях:

НОРВЕГІЯ

Держава на пн. Європи, на Скандинавському півостр., над Пн. Льодовитим о.; до Н. належать архіпелаг Шпіцберґен (Свальбард) у Пн.-Льодовитому ок., острі... смотреть

НОРВЕГІЯ

власна назва, імен. жін. родуНорвегия

НОРВЕГІЯ

геогр. н.Norway (країна, Північна Європа)

НОРВЕГІЯ

[norwehija]Norwegia

НОРВЕГІЯ

Норве́гія, -гії, -гією

НОРВЕГІЯ

Норве́гія іменник жіночого роду

T: 142