Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»
СВЯ́ТІСТЬ, тості, ж.1. Властивість за знач. святи́й 1, 2, 4, 5.[Неофіт-раб:] Врятувати вона однаково себе не може, та що́ їй з того, коли буде знати пр... смотреть
СВЯТІСТЬ - 1) вищий ступінь онтологічної досконалості, що започатковує надприродну єдність могутності, праведності і краси; 2) здатність божественного начала чинити очисний перетворювальний вплив на навколишнє буття; 3) властивість конечної істоти (людини) внаслідок самозречення набувати якостей провідника зазначеного надприродного впливу. Слов'янські лексеми, що позначають С., пов'язані з індоєвропейським *k'uen-to - "зростання", "набухання", "підсилення" (Топоров); євр. "kodesh" імплікує значення "відокремленості", "очищеності", "недоторканності"; лат. "sanctus" - "непорушності", "встановлення", "узаконення". За основоположним релігійним уявленням, С. постає передусім як атрибут Бога; її необхідними корелятами виявляються: С. як переображення тварного світу (пор. поняття "святого місця", напр. , єрусалимського Храму або Печерського монастиря в Києві тощо) і С. як цілісна характеристика людини, що досягла "обоження". У світській літературі терміни "С.", "святий" характеризують вищий ступінь моральної досконалості людини; значення онтологічної могутності зникає, натомість акцентуються жертовність, несхибність і непорушність моральних засад, духовна краса. За Левінасом, "заклик С." у цьому розумінні передує турботі існування й асоціюється з "пріоритетом іншого переді мною". Аксіологічним втіленням ідеї С. постають святині. На відміну від цінностей, святині мають значно вищий рівень онтологічної вкоріненості, а отже, здатні ангажувати людей незалежно від їхнього власного вибору. Через це проблема толерантності у сфері співіснування святинь постає незрівнянно гостріше, ніж у сфері цінностей.Т. Чайка... смотреть
імен. жін. родувід слова: святийсвятостьімен. жін. родурел.святейшество сущ. ср. рода одуш.
-тості, ж. 1) Властивість за знач. святий 1), 2), 4), 5). || Риси, властиві святому (у 2 знач.). 2) рідко. Те саме, що святиня 2).
1. релігійна вартість, ототожнювана в абсолютному сенсі з Богом; приписується також релігійним інституціям (Церква), особам (святі), речам (святі книги... смотреть
-тості, ж. 1》 Властивість за знач. святий 1), 2), 4), 5).|| Риси, властиві святому (у 2 знач. ).2》 рідко. Те саме, що святиня 2).
[swjatisf]ж.świętość
свя́тість[св’ат'іс'т']-тос'т'і, ор. -т'іс'т'у
свя́тість 1 іменник жіночого роду властивість від: святий свя́тість 2 іменник жіночого роду місце, предмет релігійного поклоніння
святость Ваша [Його] святість — (титулование) Ваше [Его] святейшество
Sanctity, holiness
{сва́тіст} -тості, ор. -тісту.
ім holiness; sanctity
-тості ż świętość