Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»
СВЯЩЕ́НИК (служитель культу православної та греко-католицької церкви). ПІП розм., ПАНОТЕ́ЦЬ розм., БА́ТЮШКА розм., ІЄРЕ́Й церк., ПРОТОІЄРЕ́Й церк., ПРО... смотреть
СВЯЩЕ́НИК, а, ч., церк.Служитель культу православної та деяких інших християнських церков, за саном середній між дияконом і єпископом, а також особа, щ... смотреть
1. Другий ступінь церковної ієрархії, середній між єпископом та дияконом; ієрей; пресвітерат, 2. Особа, що займає другий, середній, ступінь духовної ієрархії, яка через рукопокладення прийняла від архиєрея Божу благодать та право здійснювати всі богослужіння й таїнства, крім Таїнства Священства, обрядів освячення мира, антимінса та престолу; ієрей; пресвітер, рідко пастир, розм. піп... смотреть
-а, ч., церк. Служитель культу православної церкви, за саном середній між дияконом і єпископом, а також особа, що має цей сан; служитель культу, який ... смотреть
У християнстві особа, що відправляє релігійний культ (складення жертви, керівництво молитвою, благословення осіб і речей) у спільноті віруючих; с. є ав... смотреть
церк.priest, clergyman; minister, presbyter, pastor; розм. parson; амер. prelateсан священика — curacy
|і|єрей, Божий слуга, кн. душпастир, священнослужитель, служитель культу, жм. піп, г. парох, (старший ^ соборі) протопресвітер; (протестантський) пастор; (католицький) ксьондз, канонік, (у каплиці) капелян; (іслямський) мулла.... смотреть
свяще́ник[св'ашчениек]-ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў
імен. чол. роду, жив.рел.священник
-а, ч. , церк. Служитель культу православної церкви, за саном середній між дияконом і єпископом, а також особа, що має цей сан; служитель культу, який ... смотреть
[swjaszczenyk]ч.duchowny
(служитель у церкві) книжн. єрей, протоєрей, розм.: панотець, батюшка, піп, діал. (який очолює парафію) парох.
【阳】 神甫, 教士
Святарсьвятар
{свашче́ниек} -ка, м. (на) -кові/-ку, мн. -кие, -кіў.
Свяще́ник, -ка; -ники, -ків
свяще́ник іменник чоловічого роду, істота
-а m rel. duchowny, kapłan
Prêtre
Präst
Prest
Præst
святарсьвятар
церк. священник
святар сьвятар
священик, -а
მღვდელი
1. Ієрей, призначений головою парафії; настоятель; намісник; парох; 2. Ієрей, що служить при парафіяльній церкві