Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»
Без Івана не було б пана.Як би не було хліборобів та робітників, то й панів не було б.Дай Боже, аби з Івана ніколи не було пана.Докір синові, що розпан... смотреть
д.-євр.; ім'я Yochanan, Ydhochanan — Ягве (Бог) змилосердився, Ягве (Бог) помилував (буквально: Божа благодать; дар богів). ІВАНКО, ІВАНОНЬКО, ІВАНОЧКО, іВаненько, іВанечко, іВаниць, іВанина, іВаник, іВанчик, іВаночок, іВанцьо, іВанько, іваньо, іва-Нунь, іВануньо, Гвась, івасько, іВасенько, Гвасечко, Гвасик, ІВАСЬО, ІВАСібНЬ, ІВАСібНЕНЬКО, Шаскінечко, Івасюш>0, ІВАШКО, Шашенько, шАіНЕЧКО; Ваня. Ванько Ванцьо, Ваньо, Ванійсьо, Ваюйша, Ванюшко, Ваюйшка. Колись до хвилі дніпрової, Що грає перебором струн, Ішов там по кривавім бої Богданів друг —Іван Богун (М. Рильський); Співайся, пісне полум'яна, — нехай почує вся земля про мужнього Франка Івана, сина коваля! (П. Тичина); Ми — світлотворці, вороги пітьми, і, доки сонце живить наші мрії, на рідній ниві будемо людьми — ми. Хліборобський рід. Івани і Марії (в. Корж); Зелений дубок, зелененький Та й на явір похилився. Молодий Іван, молоденький До дівки спорядився (Народна пісня); Кучерявий та Іванко, Кучерявий, Хто ж тобі кучері Завивав? (Народна пісня); — Іван, Іван повернувся?! Іваночкуі (О. Довженко); А в нашого Іваненька хата на помості, Як заграють музиченьки — рухаються кості (Народна пісня); Що будемо, Іванику, без тебе робити? (Народна пісня); Поклали Іванчика на білу подушку (Народна пісня); Ось послухайте, Іванцюі я ж добра вам жичу, я надумав видавати часопись мужичу... (Леся Українка); З молодим Іваньом Шлюб взяло [дівча] (Народна пісня); Не буду ся віддавати, бо не маю волів, Та чень мене посватає Івануньо Громів (Народна пісня); — Це ти, Івасю, сину мій? — Це я, — говорить, — мамо! (А. Малишко); Взяла на руки, підвелась: — Що? Будеш льотчиком, Івасьі (І. Муратов); Хотів мати [учитель] в оркестрі кларнетиста не будь-якого, а, як він казав, від Бога. Саме таким виявився Івасько, найстарший Явтушків син (В. Земляк); Ой поїхав Івасенько До поля орати, Лишив жінку Катеринку Дома ґаздувати (Народна пісня); Слала Марусечка да до Івасечка: — Ой Івасе, мій сужений! Не сідай на посаду раній мене (Народна пісня); Вибіг Івасик босий, Холодно як у світі! Трави у сивих росах Наче морозом вкриті (М. Пригара); Ой за гаєм зелененьким Там Івасьо молоденький На конику вигравав, Соколонька намовляє (Народна пісня); Хвалився Івасюненько У свого батенька: — Як ви мене не ожените, Так ви мене не удержите (Народна пісня); Озоветься молодий Івашко: — Не журися, молода Марусю (Народна пісня); — Мій любий! Дорогий мій Ванюі — шепочуть гарячі уста (П. Мирний); — Добрий вечір! — Це ти, Васильку? — Ні, я — Ванько (г. Кривда); — Го-го, Ванцка — раптом почув збоку чийсь радісний, ніби знайомий оклик (Д. Бедзик); Ой у лузі, у лужечку Стоять хлопці у кружечку. Стоять вони, кудрі в'ються, А в Ванюші сльози ллються (Народна пісня); От вам і Ванюшка як Ванюшка, Сам стрункий, чуприна золота (я. Шпорта).... смотреть
?-1730, св. Гр. Православної Церкви, нар. наприкінці XVII ст. в Україні, козакував, 1711 потрапив під Азовом у полон; після роботи у господаря молився ... смотреть
власна назва, імен. чол. родуекон.Иван
Іва́н, -на, -нові, Іва́не! після голосного: Йва́не, Йва́нові, на Йва́на.
отч. Іванавіч, Іванаўнаимя м Иван (Иванович, Ивановна)
Іва́н іменник чоловічого роду, істота
1440-1505, з династії Рюриковичів, вел. кн. московський з 1462; приєднав Ярославль, Новгород, Твер, Чернігово-Сіверську землю; остаточно позбувся ордин... смотреть
1440-1505, з династії Рюриковичів, вел. кн. московський з 1462; приєднав Ярославль, Новгород, Твер, Чернігово-Сіверську землю; остаточно позбувся ординської зверхності 1480; уперше вжив титул государ всієї Русі (1493), що відображав претензії Москви на руські землі Вел. князівства Литовського.... смотреть
1530-84, син Василя III; вел. кн. московський з 1533, цар з 1547; реформував Московську державу; 1565 запровадив опричнину і жорстоко придушив боярську... смотреть
1530-84, син Василя III; вел. кн. московський з 1533, цар з 1547; реформував Московську державу; 1565 запровадив опричнину і жорстоко придушив боярську опозицію; підкорив Казанське (1552) і Астраханське (1556) ханства; у Лівонській війні (1558-83) зі Швецією та Польщею зазнав поразки; правління відзначається жорстокостями й спустошеннями, внаслідок яких Московська держава наприкінці XVI ст. занепала.... смотреть
бл. 1284-1341, кн. московський з 1325, вел. кн. володимирський з 1328; завдяки протекції татар підпорядкував собі слабші князівства; започаткував об'єд... смотреть
бл. 1284-1341, кн. московський з 1325, вел. кн. володимирський з 1328; завдяки протекції татар підпорядкував собі слабші князівства; започаткував об'єднання руських земель навколо Москви.... смотреть
1881-1963, рим. папа з 1958; 1962 скликав II Ватиканський собор; прагнув мирного врегулювання міжнародних конфліктів; соціальні енцикліки Mater et Magi... смотреть
1881-1963, рим. папа з 1958; 1962 скликав II Ватиканський собор; прагнув мирного врегулювання міжнародних конфліктів; соціальні енцикліки Mater et Magistra (Мати й Учителька), Pacem in terris (Мир на землі).... смотреть
Іван Богослов див. Іоанн Богослов
син Заведея, один з 12 апостолів Ісуса Христа. Один із рибалок, що залишили у Галілеї свої сіті і пішли за Христом. Був поряд з Учителем під час молитви у Гетсиманському саду. Улюблений учень Христа, прожив 95 років, творячи чудесні зцілення; у засланні на острові Патмос (засланий римським імператором Доміціаном), написав Книгу Одкровення. Особливо шанований у масонстві. Євангеліє від Івана вважається найбільш езотеричним з чотирьох канонічних. Найчастіше на Вівтарі присяги у ложі Біблія відкривається на першій сторінці Євангелія від Івана. День Св. Івана Євангеліста – 21 червня – є одним з двох основних масонських свят. Символічні ложі зазвичай присвячують Св. Івану Євангелісту, або ж Святим Іванам Єрусалимським, тобто Євангелісту і Хрестителю. Перші три ступені масонства мають назву Святоіванівських.... смотреть
див. Борецький, Іван
див. Бойченко, Іван Васильович
див. Іваньо, Іван Васильович
див. Огородник, Іван Васильович
див. Паславський, Іван Васильович
див. Вишенський, Іван
Я працюю в бізнесі, який пов’язаний із закордоном. Доводиться мати справу з конкретними людьми, документами. І стає соромно, коли не знаєш, як правильно написати те чи інше прізвище, ім’я або прикметник від них. Надто, якщо такі особові назви складені з двох і більше слів, а деякі мають частки, артиклі. Прошу “Хрещатик” один з “Уроків державної мови” присвятити цій темі. Адже вона цікавить багатьох. З повагою, Віктор Іваненко, Київ. За “Українським правописом”, імена та прізвища (а також прізвиська) людей, що складаються з двох чи трьох слів або до яких входять частки, артиклі тощо, можуть писатися окремо, разом і через дефіс. 1. Окремо пишуться: а) Прізвиська (українські й перекладені іншомовні), утворені поєднанням імені та прикметника, узгодженого з ним чи з наступним іменником, причому кожне слово – з великої літери: Іван Волове Око, Петро Чорне Лихо, Річард Левове Серце; сюди належать й особові найменування американських індіанців: Прудкий Кінь, Ясне Сонце, Гостра Стріла. б) Псевдоніми, котрі складаються з імені та прізвища: Леся Українка, Панас Мирний, Марко Вовчок, Джек Лондон, Максим Горький. в) Повні давньоримські особові назви, в яких перше слово означає особове ім’я, друге – родове, третє – прізвище: Гай Юлій Цезар, Марк Порцій Катон. г) Частки, артиклі та інші службові слова (ван, да, де, ді, дю, дер, ед, ель, ла, ле, фон і т. ін.) в іншомовних особових назвах: Людвіг ван Бетховен, Леонардо да Вінчі, де ла Куева, ді Вітторіо, дю Гар, Нур ед Дін, ле Шапельє, фон дер Гольц. До речі, скорочена частка д та ірландська частка о пишуться з власними іменами через апостроф: Д’Аламбер, Д’Артаньян, Д’Обіньє; О’Генрі, О’Коннері; частки Ван-, Мак-, Сан-, Сен-, що передують прізвищам і разом з тим становлять їхню невіддільну частину, пишуться через дефіс: Ван-Дейк, Мак-Магон, Мак-Клюр, Сан-Дієго, Сен-Сімон. У ряді випадків частки пишуться разом із прізвищами, бо в такій формі їх засвоїла українська мова: Деліль, Дерібас, Лагарп, Ламетрі, Лафонтен, Лесаж, Фонвізін. д) Слово дон (“пан”) перед особовим ім’ям як форма ввічливого звертання: дон Базіліо, дон Педро, дон Хосе. У власних назвах це слово пишеться з великої літери: Дон Жуан, Дон Кіхот. У загальному значенні слово “донжуан” пишеться разом і з малої літери. е) Складові частини корейських, в’єтнамських, бірманських, індонезійських і таїландських особових назв: Кім Ір Сен, Лім Хон Ін; Хо Ші Мін, У Ну Мунг, У Чин Су; Вілуйо Пуспоюдо; Кулаб Сайпродіт, Луанг Вічит Ватакан. 2. Разом пишуться: а) Українські прізвища, що складаються з дієслова в наказовій формі та іменника: Горицвіт, Затуливітер, Непийвода, Перебийніс, Тягнирядно, Убийвовк. б) Українські прізвища, що виникли на основі словосполучень, до складу яких входять як повнозначні, так і службові слова: Великголова, Длябога, Добридень, Нетудихата, Отченаш, Панібудьласка. в) Українські прізвища, утворені з прикметника та іменника за допомогою сполучного звука: Довгопол, Кривов’яз, Сивокінь. г) Слов’янські особові імена, утворені від двох основ: Володимир, Всеволод, Людмила, Мирослава, Ростислав, Тихомир. д) Складні китайські імена, які завжди виступають після прізвища: Го Можо, Ден Сяопін, Тао Юаньмінь, Сунь Ятсен. Якщо китайське ім’я становить одне слово, то обидві частини особової назви (прізвище та ім’я) пишуться окремо: Дін Лінь, Лу Сінь, Цюй Юань. е) Тюркські, вірменські та інші особові назви з компонентами бей, заде, мелік, огли й под.; що вказують на соціальний стан, родинні стосунки: Ізмаїлбей, Турсунзаде, Керогли. Але арабське ібн пишеться окремо: Ібн Русте, Ібн Сіна, Ібн Фадлан, а тюркське паша – через дефіс: Гедік-паша, Осман-паша. 3. Через дефіс пишуться: а) Складні особові імена: Василь-Костянтин, Жан-Жак, Зиновій-Богдан, Марія-Тереза, Мартін-Лютер, Фрідріх-Вільгельм. б) Складні прізвища: Альтаміра-і-Кревеа, Білецький-Носенко, Жоліо-Кюрі, Квітка-Основ’яненко, Немирович-Данченко, Нечуй-Левицький, Римський-Корсаков, Чорний-Діденко. в) Імена з кваліфікаційними прикладками, котрі часто вживаються у фольклорі для характеристики персонажів: Іван-солдат, Кирик-мужичок. Але якщо прикладка розгорнута, то ставиться тире: Іван – мужичий син, рідше – кома: Іван, селянський син. 1. Прикметники від складних особових імен, що пишуться через дефіс, зберігають це написання: Жан-Жак – жан-жаківський. Дефіс також ставимо в прикметниках, утворених від імені та прізвища: Вальтер Скотт – вальтер-скоттівський, Жуль Верн – жуль-вернівський, Марк Твен – марк-твенівський. 2. Прикметники від китайських, корейських, в’єтнамських та індонезійських особових назв пишуться разом: Мао Цзедун – маоцзедунівський, Кім Ір Сен – кімірсенівський. 3. Прикметники від прізвищ типу ван Бетховен, фон Бісмарк утворюються тільки від іменника: бетховенський, бісмарківський. Якщо прикметник утворюється від прізвища з часткою, артиклем тощо, то він пишеться разом: де Голль – деголлівський, Нур ед Дін – нуреддінівський. Прикметники від прізвищ типу Д’Аламбер зберігають апостроф після частки: д’аламберівський. 4. Не утворюються прикметники: а) від складних прізвищ, прізвиськ і псевдонімів типу: Гулак-Артемовський, Марко Вовчок, Дніпрова Чайка, Річард Левове Серце. б) Від тюркських, вірменських, арабських та інших особових назв типу Керогли, Осман-паша тощо. в) Від невідмінюваних іншомовних прізвищ типу ді Вітторіо, Ламетрі, Д’Обіньє.... смотреть
Іван Головатий (народна назва церковно-календарного дня 25 травня/6 червня)
див. Домбровський, Іван
див. Цехмістро, Іван Захарович
див. Княгиницький, Йов
див. Скворцов, Іван Михайлович
див. Мірчук, Іван
див. Огієнко, Іван
див. Ільїн, Іван Олександрович