ТИЖДЕНЬ

7-денний відрізок часу, пов'язаний, очевидно, з фазами Місяця; користувалися у Вавилоні у II тис. до н.е., запроваджений у Римі (321 н.е.), прийнятий у середньовічному церковному календарі.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ТИК →← ТИГРОВЕ ОКО

Смотреть что такое ТИЖДЕНЬ в других словарях:

ТИЖДЕНЬ

ТИ́ЖДЕНЬ, жня, ч.1. Одиниця виміру часу від понеділка до неділі включно.– А давно ж вони [Лящі] померли, бабусю? – Давненько .. На одному тижні й помер... смотреть

ТИЖДЕНЬ

без ти́жня день, жарт. Дуже малий, короткий термін. — Без тижня день живемо, а він уже із бродячим каторжанином зв’язався (Григорій Тютюнник). (по) сім неді́ль на ти́ждень справля́ти (ма́ти). Нічого не робити, уникати праці. — Там, у го́роді (місті), розкіш їм, воля, страху немає… От воно і звикне без діла сидіти, по сім неділь на тиждень справляти! (Панас Мирний). сім п’я́тниць (неді́ль) на ти́ждень у кого. Хто-небудь дуже часто і легко змінює свої рішення, наміри, настрій і т. ін. — Того дядька Панаса всі знають, бо в нього сім п’ятниць на тиждень, і він жне там, де не сіє (Є. Гуцало); (Марта:) У вас, тату, сім п’ятниць на тиждень: то хвалите Артема, то гудите (М. Зарудний). на ти́ждень сім п’я́тниць. — В нього почали боліти зуби та стало судомить у ногах. Та й на вдачу він легковажний — в його було на тиждень сім п’ятниць (І. Нечуй-Левицький). як (мов, на́че і т. ін.) три дні (ти́ждень) (хлі́ба) не їв. 1. Дуже повільно, мляво. Чвала, як три дні не їв (Укр.. присл..); — Працює ця наволоч, наче не їли тиждень! — промовив раптом оберст, рукою кинувши на яр (П. Автомонов). 2. Тихо, неголосно. Говорить так, як три дні хліба не їв (М. Номис).... смотреть

ТИЖДЕНЬ

-жня, ч. 1) Одиниця виміру часу від понеділка до неділі включно. || Одиниця виміру часу, що дорівнює семи дням; семиденний строк. || чого, який. Семид... смотреть

ТИЖДЕНЬ

-жня, ч. 1》 Одиниця виміру часу від понеділка до неділі включно.|| Одиниця виміру часу, що дорівнює семи дням; семиденний строк.|| чого, який. Сем... смотреть

ТИЖДЕНЬ

ТИ́ЖДЕНЬ (сім днів), НЕДІ́ЛЯ розм., СЕДМИ́ЦЯ заст. Кожного тижня правили службу в неділю — у неділю вмирав тиждень і народжувався другий (М. Хвильовий)... смотреть

ТИЖДЕНЬ

(кого/чого) імен. чол. родуодиниця виміру часу від понеділка до неділі включнонеделя сущ. жен. рода¤ один раз на тиждень -- один раз в неделю ¤ наступн... смотреть

ТИЖДЕНЬ

7-денний відрізок часу, пов'язаний, очевидно, з фазами Місяця; користувалися у Вавилоні у II тис. до н.е., запроваджений у Римі (321 н.е.), прийнятий у... смотреть

ТИЖДЕНЬ

род. відм. тижняweekчерез тиждень — in a weekна тому тижні — next weekдва тижні — fortnightчерез два тижні — this day fortnight

ТИЖДЕНЬ

[tyżden']ч.tydzieńчерез тиждень — za tydzieńтиждень тому — przed tydzieńem (tydzień temu)

ТИЖДЕНЬ

【阳】 星期, 礼拜, 周Минулого тижня 在上周На тому тижні 在那一周Два тижня 两周, 两星期На цьому тижні 在本周

ТИЖДЕНЬ

ти́ждень[тиждеин']-жн'а, ор. -жнеим, м. (на) -жн'і, р. мн. -жн'іў

ТИЖДЕНЬ

Ти́ждень, ти́жня, -жневі, на ти́жні; ти́жні, -нів

ТИЖДЕНЬ

неделя минулого тижня, на тому тижні — на прошлой [той] неделе

ТИЖДЕНЬ

-жня m tydzień через ~ za tydzień за ~ до na tydzień przed

ТИЖДЕНЬ

{ти́ждеин} -жна, ор. -жнеим, м. (на) -жні, р. мн. -жніў.

ТИЖДЕНЬ

ти́ждень іменник чоловічого роду

ТИЖДЕНЬ

Тыдзень

ТИЖДЕНЬ

тиждень, -жня

ТИЖДЕНЬ

астр. неделя

ТИЖДЕНЬ

тыдзень

ТИЖДЕНЬ

тыдзень

ТИЖДЕНЬ

კვირა

ТИЖДЕНЬ БІЛИЙ

див. тиждень Страсний

ТИЖДЕНЬ ВАЇЙ

Те саме, що тиждень Вербний

ТИЖДЕНЬ ВЕЛИКИЙ

Те саме, що тиждень Страсний

ТИЖДЕНЬ ВЕЛИКОДНІЙ

Те саме, що тиждень Світлий

ТИЖДЕНЬ ВЕРБНИЙ

Останній тиждень Великого Посту; Квітоносний тиждень; Квітний тиждень; тиждень Ваїй

ТИЖДЕНЬ ВСЕЇДНИЙ

Те саме, що загальниця

ТИЖДЕНЬ КВІТНИЙ

і тиждень Цвітний Те саме, що тиждень Вербний

ТИЖДЕНЬ КВІТОНОСНИЙ

і тиждень Цвітоносний Те саме, що тиждень Вербний

ТИЖДЕНЬ МАСНИЙ

Те саме, що тиждень Сиропусний

ТИЖДЕНЬ М'ЯСОПУСНИЙ

Передостанній тиждень перед Великим Постом, коли ще дозволено споживати м'ясні страви; М'ясопуст

ТИЖДЕНЬ ПАСХАЛЬНИЙ

Те саме, що тиждень Світлий

ТИЖДЕНЬ ПОХВАЛЬНИЙ

П'ятий тиждень Великого Посту

ТИЖДЕНЬ СВІТЛИЙ

Перший тиждень післясвяття Пасхи, богослужіння якого присвячене прославленню події Воскресіння Ісуса Христа; Пасхальний тиждень; Великодній тиждень

ТИЖДЕНЬ СЕРЕДОХРЕСНИЙ

Те саме, що тиждень Хрестопоклонний

ТИЖДЕНЬ СИРНИЙ

Те саме, що тиждень Сиропусний

ТИЖДЕНЬ СИРОЇДНИЙ

Те саме, що тиждень Сиропусний

ТИЖДЕНЬ СИРОПУСНИЙ

Останній тиждень перед Великим Постом, у який ще дозволено споживати молочні страви; Сирний тиждень; Сироїдний тиждень; Масний тиждень; Масниця; Масляна; розм. Приспільниця; Пущення... смотреть

ТИЖДЕНЬ СТРАСНИЙ

Тиждень перед святом Воскресіння Христового, богослужіння якого присвячене спогадові про останні дні земного життя Ісуса Христа: Його хресних страждань, смерті й поховання; Великий тиждень; розм. Білий тиждень... смотреть

ТИЖДЕНЬ СУЦІЛЬНИЙ

Те саме, що загальниця

ТИЖДЕНЬ – ТИЖНЕВИЙ, ПРОЇЗД – ПРОЇЗНИЙ, РОЗ’ЇЗД – РОЗ’ЇЗНИЙ, ЛЕСТОЩІ – УЛЕСЛИВИЙ, ЩАСТЯ – ЩАСЛИВИЙ, ВІСТЬ – ВІСНИК, КОРИСТЬ – КОРИСНИЙ, ЧЕСТЬ – ЧЕСНИЙ, ЯКІСТЬ – ЯКІСНИЙ, ЗАХИСТ – ЗАХИСНИЙ, СТЕЛИТИ – СЛАТИ, ЗАП’ЯСНИЙ, КІСТЛЯВИЙ, ПЕ

спрощення в групах приголосних Збіг приголосних у слові ускладнює вимову, тому в процесі мовлення один з них (здебільшого середній) випадає. На письмі фіксується: 1. Випадання д, т у групах приголосних ждн, здн, стн, стл: тиждень – тижневий, проїзд – проїзний, роз’їзд – роз’їзний, лестощі – улесливий, щастя – щасливий, вість – вісник, користь – корисний, честь – чесний, якість – якісний, захист – захисний, стелити – слати. Буква т зберігається у словах: зап’ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, шістнадцять. 2. Випадання к у групах приголосних скн, зкн при творенні дієслів із суфіксом ну: тріск – тріснути, брязк – брязнути. Але: виск – вискнути. 3. Випадання л у групі приголосних слн: масло – масний, мисль – умисний, навмисне; ремесло – ремісник. Зверніть увагу: спрощення відбувається при вимові, але не позначається на письмі у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження (аванпостний, баластний, компостний, контрастний, форпостний, гігантський, парламентський і под.), у словах типу студентський, туристський, фашистський; у давальному і місцевому відмінках однини іменників жіночого роду першої відміни (аспірантці, оптимістці, піаністці, хустці).... смотреть

T: 179