Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»
ТОЛЕРАНТНІСТЬ (від лат. tolerantia - терпимість) - термін, що ним позначають доброзичливе або принаймні стримане ставлення до індивідуальних та групових відмінностей (релігійних, етнічних, культурних, цивілізаційних). Світоглядною основою Т. є поцінування різноманітності - природної, індивідуальної, суспільної, культурної. Межі допустимої Т. залежать від соціальних норм, що діють в даному суспільстві (і, отже, в своїй основі мають культурне походження); однак в межах діючих соціальних норм можливі більш толерантні і менш толерантні варіанти особистої та групової поведінки. Зокрема, окремі особи чи групи осіб можуть виступати ініціаторами перегляду таких звичаїв та норм, які вони оцінюють як жорстокі (нетолерантні). Тема толерантності у європейській філософській традиції започаткована найбільшою мірою стоїками; далі вона знайшла своє продовження у Ціцерона як civilitas (доброзичливість, люб'язність, цивілізованість) - цим словом він позначав важливу ознаку громадянина. У період Середньовіччя абсолютизація віри за рахунок розуму стала джерелом релігійної нетерпимості. Наслідком цього стали релігійні війни та нетерпиме ставлення до таких поглядів та наукових відкрить, які суперечили християнському віровченню. У період Просвітництва тема толерантності стає центральною темою політичної філософії (Локк): модерне громадянське суспільство формувалося на основі долання нетерпимості до поглядів, ідей та вірувань. Але абсолютизація розуму та наукового пізнання як основи толерантності містила приховану тенденцію перетворення цього розуму (у його певній інтерпретації) на вкрай нетерпимий та агресивний. Досить тут вказати на фанатичний атеїзм, представлений у своїх крайніх формах рос. комунізмом (більшовизмом). В сучасній Україні тема толерантності, зокрема межі толерантності, є важливою в контексті ідеологічного плюралізму та міжетнічних і міжнаціональних стосунків. У філософії однією із перспективних концепцій, яка пропонує основу для толерантного розв'язання різного роду конфліктів (в тім числі щодо цінностей), є комунікативна філософія.В. Лісовий... смотреть
обачне рішення не забороняти, не обмежувати і не оспорювати поведінку, що її хтось не схвалює, навіть якщо він і має потрібну для цього владу чи авторитет. Толерантність притаманна індивідам, інституціям і суспільству. Несхвалення може бути моральним чи позаморальним (на грунті відрази). Коли якийсь учинок чи практична діяльність не схвалюються з моральної точки зору, толерантне ставлення до них зазвичай вважають особливо проблематичним або навіть парадоксальним: толерантність позірно диктує, що слід дозволяти те, що є неправильним. Коли людина не має влади заборонити несхвалюваний спосіб поведінки, її схильність до толерантності можна все ж убачати в самій мовчазній згоді. Однак толерантністю не є невтручання, яке є просто наслідком невігластва стосовно природи несхвалюваного способу поведінки. Існує певна неуникна розпливчастість у тому, наскільки зобов’язальними чи стримувальними мають бути обмеження щодо несхвалюваного способу поведінки, які все ще залишаються в межах толерантності... смотреть
ТОЛЕРА́НТНІСТЬ, ності, ж., книжн.Властивість за знач. толера́нтний.Страх, як вони [редактори] грають такими словами, як “толерантність”, “моральна тира... смотреть
-ності, ж., книжн. 1) Властивість за знач. толерантний. || фарм. Здатність переносити великі дози отрут або ліків без шкоди для організму. •• Імунолог... смотреть
Ності, ор. -ністю. 1. Поблажливість, терпимість до чиїхось думок, поглядів, вірувань. Він виступає з великою толерантністю до інших народів та до всяко... смотреть
-ності, ж. , книжн. 1》 Властивість за знач. толерантний.|| фарм. Здатність переносити великі дози отрут або ліків без шкоди для організму.Імунологі... смотреть
-ності, ор. -ністю. 1. Поблажливість, терпимість до чиїхось думок, поглядів, вірувань. Він виступає з великою толерантністю до інших народів та до всякої віри (І.Нечуй-Левицький). 2. Втрата або зниження організмом тварини чи людини властивості вироблення антитіл на подразнення від дії якоїсь речовини. 3. Властивість організму переносити несприятливий вплив якоїсь речовини або отрути.... смотреть
один з керівних принципів соціальної роботи, визнання правомірності культурних, релігійних, расових та інших відмінностей між індивідами, групами і соціальними спільностями, терпиме відношення до проявлення несхожості у зовнішньому вигляді, поведінці, ціннісних орієнтаціях і т.д. інших людей. англ. tolerance; нім. Toleranz f=; угор. tolerancia; рос. толерантность.... смотреть
Толера́нтність:Толера́нція, толерантність:— терпимість [46-1]— терпимість до інших поглядів [44-2]— терпимість, визнання [45]
толера́нтність [від лат. tolerans (tolerantis) – терплячий] 1. Терпимість до чужих думок і вірувань. 2. Т. імунологічна – специфічний стан організму, при якому втрачається здатність виробляти антитіла у відповідь на введення певного антигена.... смотреть
толерантність; ж. (лат., терплячий) 1. Терпимість до чужих думок і вірувань. 2. Т. імунологічна - специфічний стан організму, при якому втрачається здатність виробляти антитіла у відповідь на введення певного антигена. Див. також: антиген... смотреть
імен. жін. роду, тільки одн.хім.толерантность
Визнання за ін. права на погляди й смаки, відмінні від поглядів оцінюючого; не підтримує ні антигуманних, ані злочинних ідей.
толера́нтність[толеирант(')н'іс'т']-тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у
[tolerantnist']ж.tolerancja
Toleranceрелігійна (расова) толерантність — religious (racial) tolerance
(від лат. tolerantia - терпіння) ставлення до інших: чужих поглядів, думок, поведінки, вірувань тощо
Толера́нтність, -ности, -ності, -ністю
Tålamod, tålmodighet, tolerans
{толеира́нт()ніст} -тності, ор. -т()ністу.
Tålmodighet, toleranse
Tålmodighed, tolerance
толера́нтність іменник жіночого роду
Вирозумілість
матем.; физ. толерантность
толерантность
ტოლერანტობა
tolerance
(лат. tolerantia — терпіння) — терпимість, ставлення з розумінням (а часто з інтересом і симпатією) до наявних відмінностей у комунікативній поведінці... смотреть
толерантность системы