ТРІО

1. група з 3-х інструменталістів; 2. твір для такого ансамблю: 3. у формах із 3 частин, переважно танцювальних (менует, марш та скерцо) - середня частина, яка контрастує з крайніми.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ТРІОДЬ →← ТРІЙЦЯ СВЯТА

Смотреть что такое ТРІО в других словарях:

ТРІО

ТРІ́О, невідм., с.1. Музичний твір для трьох інструментів або трьох голосів із самостійними партіями в кожного.Починається тріо: “Чайка скиглить, літаю... смотреть

ТРІО

невідм., с. 1) Музичний твір для трьох інструментів або трьох голосів із самостійними партіями в кожного. 2) Ансамбль із трьох співаків або музикантів... смотреть

ТРІО

невідм. , с. 1》 Музичний твір для трьох інструментів або трьох голосів із самостійними партіями в кожного.2》 Ансамбль із трьох співаків або музиканті... смотреть

ТРІО

імен. незмін.муз.1. музичний твір для трьох інструментів або трьох голосів2. ансамбль із трьох співаків або музикантівтрио сущ. ср. рода неизм.

ТРІО

трі́о (італ. trio, від tre – три) 1. Ансамбль з трьох музикантів-виконавців. 2. Музичний твір для трьох голосів або інструментів. 3. Середня частина (розділ) деяких видів інструментальних п’єс, танців тощо, що відрізняється від крайніх частин за характером, часом і тональністю.... смотреть

ТРІО

тріо; с. (іт., від три) 1. Ансамбль з трьох музикантів-виконавців. 2. Музичний твір для трьох голосів або інструментів. 3. Середня частина (розділ) деяких видів інструментальних п'єс, танців тощо, що відрізняється від крайніх частин за характером, часом і тональністю.... смотреть

ТРІО

1. група з 3-х інструменталістів; 2. твір для такого ансамблю: 3. у формах із 3 частин, переважно танцювальних (менует, марш та скерцо) — середня части... смотреть

ТРІО

[trio]с.trio

ТРІО

Трі́о, не відм. (н. р.)

ТРІО

Трійця, див. тріюмвірат

ТРІО

муз.trio

ТРІО

ТРІ́О муз., ТЕРЦЕ́Т.

ТРІО

【中】 三重奏, 三重唱

ТРІО

трі́о іменник середнього роду

ТРІО

нескл. сущ.; с.; муз. трио

ТРІО

ტრიო

T: 118