УНІВЕРСАЛІЇ

філософське поняття, яке означає еквівалент загальних понять і назв (напр., людина взагалі), характеристика (напр., білість) та ін.; відома суперечка в середньовіччі про універсалії між реалістами, які визнавали їхнє реальне існування, та номіналістами, які відкидали їх.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

УНІВЕРСАЛИ КОСЦЮШКА 1794 →← УНІВЕРСАЛ

Смотреть что такое УНІВЕРСАЛІЇ в других словарях:

УНІВЕРСАЛІЇ

УНІВЕРСАЛІЇ (від лат. universalis - загальний) - загальні поняття, що позначають роди і види буття. Питання про У. постало разом із платонівською теорією ідей. Платон вважав, що У. відповідають ідеї, які існують до і незалежно від речей. На противагу Платону, Аристотель підкреслював, що загальне є вторинною сутністю, яка реально виявляється тільки в одиничних речах (первинній сутності). Ці два протилежних погляди на природу У. Порфирій у своєму "Вступі" до аристотелівських "Категорій" сформулював у вигляді такої проблеми: чи У. (роди і види) існують у дійсності, чи тільки в мисленні; У. тілесні чи безтілесні; У. існують окремо від чуттєвих речей чи в них, нероздільно з ними. У Середні віки намагання дати відповідь на ці питання породило три основних вчення про У.: крайній реалізм, крайній номіналізм і концептуалізм. З позиції крайнього реалізму, У. наділялися онтологічним статусом і розглядалися в дусі платонівської традиції як ідеї, що існують "до речей". В XIV ст. реалізм набуває своєї поміркованої форми в доктрині Томи Аквінського, де У. існують "в речах" (на зразок аристотелівської "форми"). На противагу реалістичній онтологізації У., останні було проголошено суто раціональними конструктами в контексті таких філософських напрямів, як номіналізм, де У. подавалися лише як імена одиничних предметів (Росцелін, XI - XII ст.) та концептуалізм, що розглядає У. лише як продукт абстрагуючої діяльності розуму, відокремлення загальних властивостей від реальних речей, в результаті чого формується певний концепт (Абеляр, XI - XII ст.) У. філософії XVII - XVIII ст. вчення про У. знайшло продовження у Мальбранша (реалізм), Гоббса, Берклі, Г'юма, Кондильяка (номіналізм), Локка (концептуалізм). У сучасній філософії науки проблема У. набуває нової гостроти при теоретико-множинному обґрунтуванні математики та логіки (вже в силу амбівалентності самого поняття "множина": з одного боку, воно відображає очевидно реальну множинність речей, а з іншого - "абстрактну річ", котра не є емпіричним фактом). Найбільш відомі сучасні концепції У. Вітгенштайна та Куайна.Д. Кирик, О. Гвоздік... смотреть

УНІВЕРСАЛІЇ

УНІВЕРСА́ЛІЇ, ій, мн. (одн. універса́лія, її, ж.).1. філос. Загальні поняття на відміну від одиничних.2. лінгв. Явища, властиві всім або багатьом мовам... смотреть

УНІВЕРСАЛІЇ

Філософське поняття, яке означає еквівалент загальних понять і назв (напр., людина взагалі), характеристика (напр., білість) та ін.; відома суперечка в... смотреть

УНІВЕРСАЛІЇ

-ій, мн. (одн. універсалія, -ї, ж.). Загальні поняття. •• Мовні універсалії — спільні для всіх або більшості мов світу ознаки, закономірності, структу... смотреть

УНІВЕРСАЛІЇ

універса́лії (від лат. universalis – загальний) 1. Філософський термін, який вживали для позначення загальних понять на відміну від одиничних. Питання про те, чи існують У. реально, було основним у боротьбі між номіналізмом і реалізмом у філософії середньовіччя. 2. мовозн. Явища, властиві всім мовам.... смотреть

УНІВЕРСАЛІЇ

універсалії; мн. (лат., загальний) 1. Філософський термін, який вживали для позначення загальних понять на відміну від одиничних. Питання про те, чи існують У. реально, було основним у боротьбі між номіналізмом і реалізмом у філософії середньовіччя. 2. мовозн. Явища, властиві всім мовам.... смотреть

УНІВЕРСАЛІЇ

-ій, мн. (одн. універсалія, -ї, ж. ).Загальні поняття.Мовні універсалії — спільні для всіх або більшості мов світу ознаки, закономірності, структури,... смотреть

УНІВЕРСАЛІЇ

універса́лії множинний іменник

T: 172