ХАЛІФ

титул наступників Мугаммада; найвищий релігійний і світський лідер мусульманської держави - халіфату; мусульмани-шиїти (на противагу суннітам) визнавали лише світську владу х., вважаючи своїм духовним лідером імама.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ХАЛІФАТ →← ХАЛІСКО

Смотреть что такое ХАЛІФ в других словарях:

ХАЛІФ

ХАЛІ́Ф, а, ч.Титул феодального верховного правителя в ряді мусульманських країн, який поєднував духовну і світську владу, а також особа, що мала цей ти... смотреть

ХАЛІФ

-а, ч. 1) Титул феодального верховного правителя в ряді мусульманських країн, який поєднував духовну і світську владу. 2) Особа, що мала цей титул; ка... смотреть

ХАЛІФ

-а, ч. 1》 Титул феодального верховного правителя в ряді мусульманських країн, який поєднував духовну і світську владу.2》 Особа, що мала цей титул; ка... смотреть

ХАЛІФ

халі́ф (калі́ф) на час (на годи́ну), ірон. Людина, що захопила владу або наділена нею на короткий час. І знов на муку, на поталу взяли їх (молодогвардійців) люті вороги. На час каліфи в нашій хаті .. Та слова жодного, прокляті, з їх вуст не видерли вони (В. Сосюра).... смотреть

ХАЛІФ

ХАЛІФ, -а, КАЛІФ, -а.У деяких мусульманських країнах – титул феодального правителя, що об’єднує світську владу з духовною. У словосп. халіф (каліф) на ... смотреть

ХАЛІФ

Титул наступників Мугаммада; найвищий релігійний і світський лідер мусульманської держави — халіфату; мусульмани-шиїти (на противагу суннітам) визнавал... смотреть

ХАЛІФ

імен. чол. роду, жив.іст.халиф

ХАЛІФ

халіф; ч. (араб., халіфа - спадкоємець, наступник) титул феодального верховного правителя в ряді мусульманських країн, який поєднував духовну і світську владу, а також особа, що мала цей титул.... смотреть

ХАЛІФ

халі́ф, калі́ф (від араб. халіфа – спадкоємець, наступник) в ряді мусульманських країн за феодалізму титул монарха, що поєднував світську владу з духовною, був главою мусульман своєї країни.... смотреть

ХАЛІФ

[halit]ч.kalif

ХАЛІФ

іст.caliph; див. тж. каліф

ХАЛІФ

див. каліф

ХАЛІФ

халі́ф іменник чоловічого роду, істота

ХАЛІФ

ист.; = каліф халиф, калиф

ХАЛІФ

д! ВЛАДАР.

ХАЛІФ

халіф, -а

ХАЛІФ НА ГОДИНУ

халіф на годину див. каліф на годину

ХАЛІФ НА ГОДИНУ

халиф, калиф на час

T: 144