ХАЛУПНИКИ
(від халупа – злиденний будинок)
найбідніше міське та сільське населення України XVI-XIX ст.; не мали земельної власності, володіли тільки будинком і присадибною ділянкою; наймити, ремісники; на Лівобережжі частка х. у середині XIX ст. сягала 24%; основне джерело пролетаріату.
Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»
ХАЛЦЕДОН →← ХАЛЕБСЬКИЙ ПАВЛО