ХОРВАТІЯ

держава у Європі, на Балканському півостр., на узбережжі Адріатичного м.; у пд.-зх. частині - Динарське нагір'я з карстовим рельєфом, на пд.-сх. - алювіальні низовини, долинами яких течуть р. Драва, Сава й Дунай; розчленована берегова лінія; численні півостр. (Істрія) та острови (Хвар, Брач, Крк); клімат на узбережжі (Далмація) субтропічний, середземноморський, у глибині суходолу - помірно континентальний, теплий; ліси дубово-букові та хвойні (37% території). Хорвати (78% населення), серби, боснійці; католики (76%), православні, мусульмани; у містах 51% населення; гол. м.: Заґреб, Спліт, Рієка. Економіка перехідна від централізовано-планової до ринкової; дуже зруйнована в результаті громадянської війни; основою економіки є промисловість (металургійна, нафтохіміч., машинобудівна), сільське господарство (вирощування зернових, цукрових буряків, на пд. - винограду, маслин) і туризм (в Далмації та Істрії численні пляжі й курорти). Історія. У VI-VII [p