ХОРТИЦЯ

острів на Дніпрі; входить у міську смугу Запоріжжя; довж. 12 км, шир. 2,5 км; загальна площа бл. 2650 га; вперше згадується у праці Костянтина VII Багрянородного Про управління імперією (середина X ст.) під назвою острів св. Григорія; за часів Київської Русі важливий торговельний пункт; за Іпатіївським літописом місце, де збирались руські дружини перед походом на половців; на пн. біля дніпровського порога Вільного знаходився острів Мала Хортиця, де Д. Вишневецький бл. 1552 заснував першу Запорозьку Січ; до 1775 у складі володінь Запорозької Січі; з 1965 історико-культурний заповідник, музей історії запорозького козацтва.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ХОРУГВА →← ХОРТИ

Смотреть что такое ХОРТИЦЯ в других словарях:

ХОРТИЦЯ

Острів на Дніпрі; входить у міську смугу Запоріжжя; довж. 12 км, шир. 2,5 км; загальна площа бл. 2650 га; вперше згадується у праці Костянтина VII Багр... смотреть

ХОРТИЦЯ

ХОРТИ́ЦЯ, і, ж.Самка хорта.Дід їхав навзаводи на вороному арабському огеру [огирі], а біля стремена бігла біленька хортиця (О. Стороженко).

ХОРТИЦЯ

імен. жін. роду, жив.зоол.самиця хортаборзаявласна назва, імен. жін. родуіст.Хортица

ХОРТИЦЯ

власна назва, імен. жін. родуіст.Хортица

ХОРТИЦЯ

-і, ж. Самиця хорта.

ХОРТИЦЯ

Хорти́ця, -ці (острів); хорти́цький, -ка, -ке

ХОРТИЦЯ

хорти́ця іменник жіночого роду, істота

ХОРТИЦЯ

Harehund, mynde

ХОРТИЦЯ

-і, ж. Самиця хорта.

ХОРТИЦЯ

борзая сука, хортая сущ.

ХОРТИЦЯ

მწევარი

T: 104