ХРІН

багаторічна трав'яниста рослина родини хрестоцвітих, овочева культура; корінь довгий, товстий, м'ясистий із своєрідним смаком, споживають як приправу; містить багато вітамінів, особливо С, має фітонцидні властивості.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ХРІННИЦЯ →← ХОУДА

Смотреть что такое ХРІН в других словарях:

ХРІН

ХРІН, хрі́ну і хро́ну, ч.1. Трав'яниста овочева рослина родини хрестоцвітих з потовщеним кореневищем, їдким і гірким на смак.Орел летить найвище, а хрі... смотреть

ХРІН

ХРІН, хрі́ну і хро́ну, ч. 1. Трав’яниста овочева рослина родини хрестоцвітих з потовщеним кореневищем, їдким і гірким на смак. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше (Номис, 1864, № 407); Корені хрону висаджують восени або ранньою весною (Колг. енц., II, 1956, 62); Хрін рясно цвіте білими квіточками, але насіння майже ніколи не утворює (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 248); Запишавсь в долині хрін, Що солодкий дуже він. Скуштував його деркач,— Диркнув [деркнув], кліпнув — та й у плач, І два тижні не співав, Тільки сльози витирав (Стельмах, V, 1963, 321); —Ти, хлопче, з тою Оленою носишся, як з писанкою! В’ївся черв’як у хрін, та й думає, що немає нічого солодшого в світі (Томч., Жменяки, 1964, 86); *У порівн. Се як той хрін корінчастий: де вже розкорениться, то й посіяти за ним доброго нічого не можна (Вовчок, І, 1955, 184). 2. Корінь цієї рослини, що вживається як гостра, пряна приправа до їжі, а також як лікувальний засіб. От постановили невістки і баранця, і порося, і крашанки, і сало, і солі грудку, і хріну корінець (Кв.-Осн., II, 1956, 237); Купили хріну, треба з’їсти; плачте очі, хоч повилазьте: бачили, що куповали [купували]; грошам не пропадать! (Шевч., І, 1951, 101); Від Носюри принесли святити ціле порося з білим хроном у роті і з десяток жовтих папушників та пасок (Донч., III, 1956, 97); — Ах,— сказала дама,— На обід до поросяти Слід би хрону ще дістати! (С. Ол., Вибр., 1959, 251). &́9671; До хрі́на — багато, безліч; До хрі́ну — нащо, для чого. Почувши се, птахи подумали: «Правду мовить Ворона. До хріну нам такий цар здався!» (Фр., IV, 1950, 104); Підно́сити (піднести́) [те́ртого] хрі́ну (хро́ну) кому — робити щось неприємне кому-небудь. — А що, Карпе,— казав Васюта, ідучи з громади,— от же бачиш, що не все вони [багатирі] нам, а й ми їм можемо вкрутити хвоста. З землею облизня вже піймали, а й тепер знову тертого хрону піднесли їм такого, що довго в носі крутитиме (Гр., II, 1963, 469); Стари́й хрін, лайл.— старий чоловік, дід. [Полковник:] Сотник Розмазня — старий хрін і ненавидний мені гірш дідька!.. (Кроп., V, 1959, 504); [Софія Григорівна:] Знайшла ким захопитись? Господи! Гарненька дівчина, лауреатка, розумна, талант,— і раптом старий хрін, який все лає і навіть Києва не любить! (Коч., II, 1956, 340); — Посторонись! — відштовхнув поранений угорця.— Плутаєшся тут, старий хрін… (Гончар, III, 1959, 160); Хай (неха́й) йому́ (їй, їм і т. ін.) хрін — те саме, що Хай (неха́й) йому́ (їй, їм) грець (див. грець2). Хтось Мухам набрехав, Що на чужині краще жити.. Покиньмо, кумо, Україну, Нехай їй хрін! (Гл., Вибр., 1957, 93); Ет, хай йому хрін з таким писанням при таких умовах (Коцюб., III, 1956, 167); — Ну,— каже цар, —— це й дудка! Ху! Хай йому хрін! Ніяк ніг не вдержиш (Тич., I, 1957, 146); Хрін від ре́дьки (за ре́дьку) не соло́дший — про кого-, що-небудь, рівноцінне іншому (у негативному значенні). — Недурно каже народна мудрість: хрін за редьку не солодший. Раніш страждав народ від самих аристократів, а тепер додерлися до влади й фінансові магнати та мануфактуристи (Тулуб, В степу.., 1964, 156); Хрін з ним (з тобо́ю, з не́ю і т. ін.) — те саме, що Чорт з ним (див. чорт). — Ну й що ж, нехай собі в них оця атомна [бомба],— чує Охтирський молодий голос із сусіднього купе.— І хрін з нею.. Значить, і в нас така є… (Мур., Жила.. вдова, 1960, 155); Хрін його́ (тебе́, їх і т. ін.) зна́є — невідомо, незрозуміло, що (куди, як і т. ін.). Сусіда Іван справді добрячий чоловік,— отак, хрін його знає, за що й посварилися… (Коцюб., І, 1955, 21); Хрін його́ не взяв — вираз захоплення або незадоволення. От так Еней жив у Дидони, ..Бо — хрін його не взяв — моторний, Ласкавий, гарний і проворний, І гострий, як на бритві сталь (Котл., I, 1952, 78); Яки́й (рідко кий) хрін: а) хто, хто такий. Гай! гай! та нігде правди діти, Брехня ж наробить лиха більш; Сиділи там [у пеклі] скучні піїти, Писарчуки поганих вірш, Великії терпіли муки, їм зв’язані були і руки, Мов у татар терпіли плін [полон]. От так і наш брат попадеться, Що пише, не остережеться, Який же втерпить його хрін! (Котл., I, 1952, 138); — А ти бачиш, кий воно хрін отам ворушиться на горбі?..— Не інакше, як люди (Донч., VI, 1957, 226); б) що, що таке. Показились десь діти, чи який хрін. Одно затялося, каже, що не буде вкупі жити, а друге й собі тієї співає… (Коцюб., І, 1955, 33). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 149.... смотреть

ХРІН

ХРІН (Armoracia Gaerth.; лат. транскрипція грец. armorakia < кельт. ar — поблизу і mor — море, за місцем зростання) — рід багаторічних трав’янистих рос... смотреть

ХРІН

до чо́рта (до га́спида, до хрі́на), грубо. 1. Дуже багато. Стану я вчитись, стану робити? Як би не так! Хай хто хоче робе (робить). Я знаю, у батька до чорта грошей — на мій вік стане (Панас Мирний); Та й солов’ї у Ратієвщині як свищуть.— І скільки то їх? — обізвавсь Івась. — А вже до гаспида! — додав Грицько (І. Нечуй-Левицький); Звідтіль навпростець Махає (Рябко) до овець, До клуні, до стіжків, до стайні, до обори; То знов назад чимдуж, щоб часом москалі (А їх було до хріна на селі), Щоб москалі, мовляв, не вбрались до комори (П. Гулак-Артемовський). 2. Значною мірою, дуже сильно. Він виструнчився перед командиром усією своєю височенною постаттю, аж головою дістав стелю землянки. До чорта зріст йому вигнало (О. Копиленко). підно́сити / піднести́ (те́ртого) хрі́ну (хро́ну, пе́рцю) кому. Робити або говорити кому-небудь щось неприємне, прикре, образливе і т. ін. Мартоха частує свою супротивницю залізним бобом, а Дармограїха своїй суперниці від щирої душі підносить тертого хрону (Є. Гуцало);— А що, Карпе,— казав Васюта, ідучи з громади,— от же бачиш, що не все вони (багатирі) нам, а й ми їм можемо вкрутити хвоста. З землею облизня вже піймали, а й тепер знову тертого хрону піднесли їм такого, що довго в носі крутитиме (Б. Грінченко); // Лаяти, критикуючи кого-небудь. Явтух візьме вас за петельки й вимагатиме, щоб розповіли колгоспникам про новітні течії в мистецтві .. Які художники, хто що малює, кого по голівці гладять, а кому перцю підносять (Ю. Яновський). яки́й чорт (га́спид, хрін), грубо. Хто. Ну, не бісового ж тобі сина й син, диявольський прикажчик… Який йому гаспид гадав отсе казать!.. (О. Стороженко); Який гаспид одвоював наше добро, опріч нас самих? — кричали міщани (П. Куліш); Сиділи там (у пеклі) скучні піїти, Писарчуки поганих вірш, Великії терпіли муки… От так і наш брат попадеться, Що пише, не остережеться, Який вже втерпить його хрін! (І. Котляревський). кий чорт (хрін). — А ти бачиш, кий воно хрін ворушиться на горбі?..— Не інакше, як людина (О. Донченко). як (мов, нена́че і т. ін.) чемери́ці (те́ртого хрі́ну і т. ін.) поню́хав. Хто-небудь неприємно вражений чимсь, приголомшений, очманілий і т. ін. Заграв, заспівав, як мов до своєї (дівчини). А вона мені як відспівала у вікно, то я мов чемериці понюхав (Укр. поети-романтики..); Та й закрутив же носом наш Кузьма Трохимович, неначе тертого хріну понюхав (Г. Квітка-Основ’яненко); — Передайте свою колекцію в музей, це буде краще грамоти. Купець закрутив носом, неначе тертого хріну понюхав (І. Шаповал). як хрін у (під) ніс, зневажл. Бути надзвичайно неприємним, дуже не подобатися. — Це ж звідкіля? Щось я не чув такого.— З мого “Кавказу”,— вийняв (Тарас) з кишені зошита.— У мене тут новеньке, таке, що панству й цензорам як хрін у ніс!.. (Василь Шевчук).... смотреть

ХРІН

хрін (зменшено-пестливе — хріно́к; вислів хрі́нова ма́ти означає «редька»; уживається як лайка, синонімічна до чо́ртова ма́ти) — трав’яниста овочева рослина родини хрестоцвітих з потовщеним кореневищем, їдким і гірким на смак, а також корінь цієї рослини, що вживається як гостра, пряна приправа до їжі (пор. як ознака постування у вислові «В піст їмо хрін, а в Масницю — кислиці»), а також як лікувальний засіб; сльозоточиві властивості рослини породили узагальнений народний вислів: «Бачили, що купували, їжте, хоч повилазьте»; пор. у співомовці С. Руданського про цигана з хроном: «Плачте, плачте, дурні очі, Щоб повилізали!.. Бачили ж ви, препогані, Що ви купували!..»; пор. ще: «Купили хрону, треба їсти: плачте очі, хоч повилазьте; бачили, що купували — грошам не пропадать»; рослина та її коріння порівнюються з гірчицею, редькою, медом, м’ясом: «Що хрін, що гірчиця — невелика різниця», «Хрін не солодший редьки», «Хрін каже: «Я добрий з м’ясом», а м’ясо каже: «Я й без хріну добре!»; посвячений у Великдень хрін має здатність охороняти родину від хвороб. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше (М. Номис); Хрін та редька живіт упушили, мед та горілка все те потушили (М. Номис); Хай йому хрін з водою, купив коня і то з бідою! (примовка); фразеологізми: стари́й хрін — лайливо про старого чоловіка, діда; як хрі́ном під ніс — украй неприємно; часто вживається замість слова чорт у відповідних сполученнях: хрін його́ ба́тька зна́є — незрозуміло, невідомо що (куди, як і т. ін.); хрін його́ не взяв — як захоплення, задоволення від чогось; до хріна́ — багато, безліч; хрін з ним (з тобо́ю) — при зневажливому ставленні, втраті будь-якого інтересу до когось; хай йому́ хрін, хрін його́ бери́, хрін тебе́ побира́й — як крайнє незадоволення кимось, чимось. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 625-626.... смотреть

ХРІН

(-а) ч.; жрм. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 654; ЯБМ, 2, 502. ♦ На хрін (кого, що). Вираження презирства, зневаги, бажання позбавитись когось, чогось. [Вєнік:] Так двері відчинив і у двір кинув [жабу] на хрін (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу). Ні (ані) хріна. 1) (не мати, немає). Абсолютно нічого. 2) (не розуміти, не знати). Нітрохи, ніскільки. - Що пояснювати? Я ні хріна не розумію (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 654. Один хрін. Одне й те ж, абсолютно те ж саме. Це неподалік Бессарабського ринку, якщо повернути в місто з лівого боку - якого? - а якого захочете, один хрін спершу не втрапите (О. Ульяненко, Ізгої). БСРЖ, 654. Хрін (тобі, вам). Ніхто нічого не одержить. Відібрати! Хрін вам усім! Нате, вдавіться! (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). Хрін його знає. Невідомо. - Хрін його знає, товаришу майоре... Ні, це не до вас, Харченко, це приказка така є! (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). Якого хріна, лайл. Чому, для чого. - Якого хріна кричиш? Стас не виспався і був похмурий (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб).... смотреть

ХРІН

Багаторічна трав'яниста рослина родини хрестоцвітих, овочева культура; корінь довгий, товстий, м'ясистий із своєрідним смаком, споживають як приправу; ... смотреть

ХРІН

Horseradishстарий хрін перен. — old grumbler, old fogey, old sodхрін від редьки не солодший прик. — between two evils 'tis not worth choosing; it's six... смотреть

ХРІН

хріну і хрону, ч. 1) Трав'яниста овочева рослина родини хрестоцвітих з потовщеним кореневищем, їдким і гірким на смак. 2) Корінь цієї рослини, що вжив... смотреть

ХРІН

【阳】1) 辣根2) 洋姜, 鬼子姜◇ Старий хрін 昵 老家伙, 糟老头子Хрін його знає 昵 谁知道, 我怎么能知道

ХРІН

хріну і хрону, ч. 1》 Трав'яниста овочева рослина родини хрестоцвітих з потовщеним кореневищем, їдким і гірким на смак.2》 Корінь цієї рослини, що вжив... смотреть

ХРІН

[hrin]ч.chrzan бот., кулінар.

ХРІН

Хрін, хрі́ну. До хрі́на = до чо́рта (сила, багато)

ХРІН

[хр'ін]хр'іна і хрону, м. (на) хр'ін'і і хрон'і

ХРІН

(род. хріну, хрону) хрен хрін його знає — чёрт его знает до хріна — (много) разг. до чёрта старий хрін — старый хрен, старый [лысый] чёрт

ХРІН

імен. чол. родухрен

ХРІН

хрі́н:◊ бура́чки́ (бурячки́) з хро́ном → "бурачки"

ХРІН

{хрін} хрі́на і хро́ну, м. (на) хрі́ні і хро́ні.

ХРІН

хрін іменник чоловічого роду

ХРІН

хрін, хріну і хрону

ХРІН

-у m chrzan

ХРІН

პირშუშხა

T: 149