ХРЕСТ

1. у давнину знаряддя страти рабів і злочинців; 2. орнаментальний мотив і символічний знак, у більшості культур відомий здавна; після страти на х. Ісуса Христа став символом християнської віри і предметом релігійного культу; у сакральному мистецтві виступає від III ст.; у середньовіччі став одним з найважливіших геральдичних мотивів; пізніше за подобою х. виготовляли багато орденів і відзнак; існують численні різновиди хреста.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ХРЕСТ ЗАЛІЗНИЙ →← ХРЕБЕЦЬ

Синонимы слова "ХРЕСТ":

Смотреть что такое ХРЕСТ в других словарях:

ХРЕСТ

хрест сущ., кол-во синонимов: 4 • прок (11) • толк (30) • хрес (4) • хрёст (1) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. .

ХРЕСТ

ХРЕСТ, а́, ч.1. Предмет і символ культу християнської релігії, у вигляді стриженя з однією або кількома поперечками у верхній половині (за євангелієм н... смотреть

ХРЕСТ

1. Знак, орнаментальний мотив, що в сиву давнину з'явився у зв'язку з солярним культом. Розташований в колі являвся космогонічним символом чотирьох пір року, чотирьох начал Всесвіту (додатково див. "Атлантиди хрест", "Венери круг", гаммадіон). Хрест у формі свастики добре відомий у мистецтві Стародавнього Дворіччя, де він символізував безперервний рух небесних світил, вічне життя. Його походження також пов'язують з символікою дерева (докл. див. "Світове дерево"). Два накладені один на одного хрести складали "Колесо Сансари" у буддистів; в магії він начебто відганяв злих духів, оскільки, опинившись на перехресті, ті не знали куди йти далі; скандинави вважали його символом неба, американські індіанці — знаком молодості й звільнення від страждань, вавілонці — символом води. 2. Дві перехрещені палки на Стародавньому Сході вважались і зображались як знаряддя найсуворішого покарання. Болісна страта на дерев'яному стовбурі з поперечиною застосовувалась стародавніми індусами, персами, її запозичили у Стародавньому Римі. Вважалась ганебною і принизливою. 3. Атрибут Космосу як центра Всесвіту, оскільки пересічення вертикалі і горизонталі, неба і землі виражало зупинку руху, рівновагу відцентрових і доцентрових сил. 4. Символ християнської релігії — знак страждання, спасіння і вічного блаженства, який відображається у всьому, що пов'язано з культом. Зокрема, як символ Причастя, емблема Євхаристії показувався круг поділений хрест на чотири рівні частини або поділений літерами "І" та "Х" на шість. Протягом століть виробились наступні графічні форми: ~ Андріївський — чотирикінцевий з однаково нахиленими загостреними гілками, у вигляді літери "Х". За легендою філософ Піфагор був розп'ятий на косому хресті, що символізувало його смерть як "сонячної людини" (ло речі, священне число Піфагора 10 отримало означення римською). Подібний символ мав місце в космогонії великого грека Платона. Апостол Андрій "Першозваний" теж прийняв мученицьку смерть на косому хресті., який став його атрибутом. ~ Антоніїв — трикінцевий, має вигляд літери "Т", докл. див. Тау хрест. (порівн. ~ єврейський). ~ бургундський — подібний до хреста Андріївського, але з кінцями у вигляді копальних лопат, продовжених короткими гілочками. ~ вилоподібний — у вигляді стовпа, з якого у два боки розходяться гілки, нагадуючи латинську літеру "Y". ~ вирізний — чотирикінцевий, кожний з який трохи загострено (кут орієнтовно 90°), а самі гілки подібно променям розходяться від центра збільшеними у своїй ширині. ~ вирубний — прямий стовпчик перетинає горизонтальна стрічка, а всі чотири гілки закінчені у вигляді тупокінцевих вирізів. ~ вірменський — має два різновиди: а) подібний до хреста грецького, але трохи видовжена вертикаль. Через роздвоєні кінці його іноді називають восьмикінцевим. Часто зображався на чільних боках хачкарів, став емблемою автокефальної Вірменської Апостольської церкви. б) Прямий стовп з двома нерівними горизонталями вгорі і нахиленою під ними. Всі кінці отримують дво- або трилопатеве закінчення. ~ гвельфський — більш видовжена форма хреста латинського. ~ Георгіївський — від маленького центрального круга на чотири боки розходяться однакові за розмірами промені з прямими кінцями. ~ головчастий — вертикаль пересікається горизонталлю, при цьому кінці всіх чотирьох гілок під прямим кутом зламані і продовжені рисками менших розмірів, дублюючи тим самим популярний у стародавні часи солярний знак, свастику (порівн. гаммадіон). ~ гострокінцевий — чотирикінцевий хрест з однаковими гострими торцями. ~ грецький — прямий стовп посередині пересічено горизонтальною стрічкою. Всі чотири гілки однакові за своїми розмірами. ~ єврейський — Т-подібної форми, докл. див. Тау хрест. ~ єгипетський — у вигляді вертикального стовпа, який завершено кільцем, під яким виконано горизонтальну стрічку. докл. див. анх. ~ єрусалимський — являє собою комбінацію з п'яти хрестів, одного великого, який своєю формою нагадує хрест подвійний головчастий, чотири поля котрого між гілками заповнені такими же хрестиками, тільки маленькими. В часи Хрестових походів він був гербом Єрусалимського королівства. ~ женевський — прямий з короткими гілками срібного кольору на темно-червоному тлі. ~ загострений — є пересіченням коротких вертикального і горизонтального брусів, які завершені загостреними кінцями. ~ зірчастий — за основу взято хрест грецький, але до кожної з чотирьох гілок прилягає п'ятикутна зірочка. ~ з терновим вінцем — форму восьмикінцевого православного хреста поєднано з поміщеним в центрі зображенням тернового вінка, що мало наочно свідчити про страждання Христові. Став емблемою Страстей Господніх. ~ ірландський — сполучення рівнокінцевого хреста з кругом, при цьому гілки виходять за межі кола (синонім — квесте-хрест). Нагадував про блукання рицарів-хрестоносців. ~ каплеподібний — трохи видовжений, кожна з чотирьох гілок трохи розширяється і закінчується тризубом у вигляді круглих капель. Середохрестя теж відзначалось круглою каплею. Був розповсюджений у Візантії та Київській Русі, символізуючи каплі крові пролитою Христом під час страти. ~ кардинальський — шестикінцевий, що утворено пересіченням вертикального стовпа двома горизонтальними стрічками, з яких нижня довша за верхню. Верхня і бокові гілки мають закінчення у вигляді трьох листків. ~ католицький — те саме, що і ~ латинський. ~ кельтський — кам'яна стела, у верхній частині якої сполучаються коло і хрест, символізуючи поєднання солярного знака і християнського атрибута. За іншими версіями — хрест, що входить в земне коло, знак чотирьох стихій або пір року. ~ Константинів — те саме, що і монограма імператора Константина. докл. див. хрест монограмний. ~ конюшинний — з чотирма гілками, які закінчуються схематичними зображеннями конюшини. Був атрибутом св. Патрика. ~ корсунський — основою слугує ~ грецький, кожна гілка має невеликі розширення. Вживався у Візантії, згідно переказу таким хрестом у Корсуні (Херсонесі) хрестили київського князя Володимира і він був встановлений у Києві на високому березі Дніпра. ~ косий десятикінцевий — у вигляді вертикального стовпа, пересіченого чотирма горизонтальними стрічками, з яких нижня — найдовша, а верхня — сама коротка. При цьому друга зверху стрічка може трохи відхилятися від горизонталі. ~ криноподібний — подібний до хреста грецького, але кожну гілку тут замінено трипелюстковою квіткою лілії (крином), яка з давніх-давен вважалась символом влади. ~ круглий — в основу покладено ~ подвійний головчастий, чотири гілки якого закінчені маленькими кружками. ~ латинський — вертикальний стовп у верхній частині пересікається горизонтальною стрічкою таким чином, що на відміну від хреста грецького більш-менш рівними опиняються тільки верхня і бокові гілки. ~ литовський — вертикальний стоп поділено на три частини і пересічено двома однаковими за розмірами стрічками. ~ лотаринзький (патріарший, храмовників) — прямий стовп посередині перетинається горизонтальною стрічкою меншої довжини, а верхня гілка ще раз пересічена посередині невеликою горизонтальною стрічкою. Внаслідок утворюється шестикінцева форма. ~ мадярський (угорський) — являє собою композицію з шестикінцевого хреста, який увінчує корону з трьома трипелюстковими виступами. П'ять гілок хреста мають трапецієподібні кінці. ~ мальтійський — подібний до хреста Георгіївського, але загострені промені сходяться не до центрального круга, а до маленької крапки. Замість прямих кінців гілки отримали вирізи, виконані під тупим кутом, внаслідок чого виявився восьмикінцевим. Являвся емблемою Мальтійського рицарського ордена, який спочатку називався Госпітальєрів, потім Іоаннітів. Вони носили малинову мантію, чорний плащ з білим хрестом на лівому боці грудей і присвятили себе захисту паломників і піклуванню за хворими. Тому білий колір хреста означав бездоганність, рицарську честь, чотири гілки — розсудливість, справедливість, силу духу, помірність, а вісім кінців — вісім благ, які Христос проголосив у Нагірній проповіді для праведників (утіху, лагідність, милість, щиросердість, мир, правду, справедливість, любов). ~ монограмний — шестикінцевий, у вигляді прямого стовпа, який в середині пересікається двома рівними за довжиною гілками. Всі кінці акцентовані невеликими розширеннями, а вгорі біля вертикальної гілки виконано кільце, внаслідок чого утворюється суміщення літер "Х" і "Р". Подібний знак мав місце і в античному мистецтві, але в епоху європейського Середньовіччя став монограмою Христа (дві перші літери), а також монограмою першого християнського імператора Константина Великого. ~ місячний — за основу взято ~ грецький, але до кожної з чотирьох гілок прилягає четвертинка круга у вигляді мусульманського півмісяця. ~ неповний трилистий — такий же як і ~ трилистий, але нижній кінець вирішено прямим торцем, без всякого ускладнення. ~ папський — має вісім кінців, з який нижній трохи довший за інші. За основу слугує форма хреста лотаринзького, накреслення якого доповнено ще однією горизонтальною стрічкою, виконаною під центральною. При цьому верхня і нижня стрічки мають однакову довжину. ~ патріарший — за формою те саме, що і ~ лотаринзький, ~ храмовників. Використовувався як печатка намісників візантійських імператорів. ~ пенькуватий — чотирикінцевий, всі боки гілок якого прикрашені пеньками. ~ перехрещений — основою є ~ грецький, але всі чотири гілки ближче до своїх кінців пересікаються коротенькими рисками, внаслідок чого кожна з них нагадує хрестик. ~ петровський — чотирикінцевий, з горизонтальною перекладкою, яка розташована у нижній частині вертикального стовпа. Нагадував про страту апостола Петра, якого розіп'яли донизу головою на перевернутому хресті. ~ плетений — чотирикінцевий, кожна гілка зображена у вигляді переплетеного мотузка. ~ подвійний — основою може слугувати ~ грецький, який в центрі під кутом 45° пересікається точно таким же за формою і розмірами. З поч. XVII ст. така форма хреста стала емблемою Англії, оскільки з часів короля Ричарда Левового Серця в країні вживався прямий, а після вступу на трон шотландського короля Якова його було доповнений косим, шотландським. ~ подвійний головчастий — основою залишається форма хреста головчастого, однак всі чотири кінця закінчені невеликими прямими рисками, спрямованими на два боки. Його форму можна розглядати також як сполучення чотирьох Т-подібних "Тау" хрестів. Такі хрести зображались у європейському мистецтві в епоху Меровінгів, а в XII–XIII ст. вони з'явились на плащах рицарів Тевтонського ордена. ~ православний — існує в трьох варіантах: а) Вертикаль поділена на три частини, верхня перекладина — горизонтальна, а нижня — нахилена. Вона трактувалась як згадка про двох розбійниках, яких розіп'яли разом з Христом. Один з них, що хулив Ісуса, мав відправитися у пекло, а тому, що покаявся, судилося бути в раю. Ця форма застосовувалась при спорудженні поклінних хрестів. б) Вертикальний стовп поділено вже на чотири частини і у трьох місцях пересічено трьома стрічками, з яких верхні горизонтальні, а нижню виконано під невеликим кутом до вертикалі. При цьому стрічки відзначаються розмірами: верхня — найкоротша, а середня — найдовша. Вважалось, що саме на такому хресті розіп'яли Христа, який на Голгофу ніс тільки верхню перекладину, вже на місці страти добавили середню для рук і нижню для ніг, а над головою прибили дощечку з образливим написом. в) На відміну від зазначених шести- і восьмикінцевого мав місце семикінцевий, коли вся композиція завершується верхньою перекладкою. Тут нижня коса перекладина трактовано як "підніжжя хресне". ~ прусський — з чотирма кінцями, які закінчуються ліліями. ~ п'ятикінцевий — те саме, що і ~ французький. ~ римський — те саме, що і ~ латинський. ~ ромбічний — подібний до хреста грецького, від якого відрізняється тим, що кінці всіх чотирьох гілок завершені маленькими ромбами. ~ св. Андрія — подібний до хреста Андріївського, від якого відзначається тим, що кінці променів не загострені, а начебто обрубані. Його форма була покладена в основу ордена Російської імперії, яким нагороджувались за найвищі заслуги перед Батьківщиною, вона також став емблемою російського військово-морського прапора. ~ св. Якова — за основу взятий ~ латинський, але має розширені кінці та невелике стовщення посередині нижньої частини. ~ сонцеподібний — те саме, що і ~ подвійний. У християнській символіці збагачувався тим. що вертикальна гілка зростала у висоту і збагачувалось монограмою Христа — грецькою літерою "Р". ~ тевтонський — докл. див. хрест подвійний головчастий. ~-тризуб — горизонталь з трьома паралельними гілками (символ блискавки, влади, сили) було поєднано з монограмою Христа, внаслідок гілки виявилися спрямованими кінцями донизу, а горизонталь увінчаною грецькою літерою "Р". Став емблемою хрещення. ~ трикутний — такий же як і ~ ромбічний, тільки замість ромбів на кінцях виконані рівнобічні трикутники. ~ трилистий — чотирикінцевий, який на відміну від хреста грецького має закінчення кожної гілки у вигляді трьох листків. В Росії його форма використовувалася для виконання напрестольних. ~ трилистий перехрещений — основою є форма хреста перехрещеного, яка збагачується ускладненими кінцями, кожний з 12-ти вирішується у вигляді трьох листків. ~ угорський — те саме, що і ~ мадярський. ~ французький — має п'ять гілок, які сходяться до одного місця і мають вигляд гострих стрілок, закінчених тупокінцевими вирізами. ~ храмовників — те саме, що і ~ лотаринзький. ~ "царя Слави" — ранньохристиянський символ, — увінчання Т-подібного "Тау" хреста грецькою літерою "Р", який вважався знаком Ісуса Христа. ~ чотирикінцевий о восьми променях — вертикальний і горизонтальний бруси мають на кінцях вирізи, які подібні променям, спрямованим на всі боки. ~ швейцарський — те саме, що і ~ женевський. ~ шотландський — те саме, що і ~ андріївський, оскільки св. Андрій вважався покровителем Шотландії. ~ ягеллонський — те саме, що і ~ литовський. ~ якірний — подібно до хреста грецького має чотири однакові за розмірами гілки, але їхні кінці мають закінчення у вигляді корабельних якорів. Формами хрестами зумовлені плани багатьох християнських храмів, зокрема: ~ св. Антонія — у вигляді літери "Т" був переважно прийнятий для ранньохристиянських церков; ~ грецький — з чотирма однакової довжини раменами — для ранньовізантійських, пізніше православних церков, а також католицьких храмів в епоху Ренесансу, періоду класицизму тощо; ~ латинський — з більш довгим нижнім раменом — для більшості католицьких церков, починаючи з часів середньовіччя, а також низки православних храмів. Увінчання бані храму ~ означає перемогу Ісуса Христа над смертю, а коли ~ поставлений на мусульманський півмісяць, то це мало свідчити про перемогу християнства над іншими віруваннями. Але раніше підніжжя у вигляді півмісяця означало купель, у якій Церква приймала хрещення, його також порівнювали з колискою Христа у Вифлеємі, з чашею Євхаристії, кораблем Церкви, якорем надії. Зображення хреста на ступінчастому цоколі розкривало історію розп'яття на Голгофі. Форми хреста на главах храмів вже в XVI ст. перетворилися на видатні мистецькі твори, відзначаючись вишуканістю силуетів, стрункістю, пропорційною злагодженістю. Згодом до їх проектування залучалися провідні зодчі і художники. У християнському світі мотив хреста широко застосовується у меморіальних спорудах, встановлюється на надгробках, вводиться в композиції пам'ятників. Його часто використовували для увінчання монументальних споруд над могилами захисників Батьківщини і трагічно загиблих. Спеціальні назви отримали: ~ водружальний — поставлений при закладенні християнського храму на місці майбутнього престолу. Виконується з дерева восьмикінцевої форми. ~ закладний — керамічний або кам'яний різьблений, який вмуровувався у стіну храму при його спорудженні. ~ поклінний — встановлений вздовж дороги і призначений для молитовних поклонів. Розроблені у середньовіччя основні форми хреста активно вводилися в геральдичні композиції, які у пізніші часи зберігалися у прапорах країн, гербах земель і міст, державних нагородах і знаках.... смотреть

ХРЕСТ

ХРЕСТ, а́, ч. 1. Предмет і символ культу християнської релігії, який являє собою стрижень з однією або кількома поперечками у верхній половині (за євангельською легендою, на стовпі з перехрестям був розіп’ятий Христос). Умираючи, казав [Гриць], ..поховати гарно, висипати високу могилу, а хрест поставить із цілого дуба (Вовчок, І, 1955, 40); Через вікно манячів в повітрі хрест монастирської церкви. Кругом позолоченого хреста вилися білі та сизі голуби (Н.-Лев., VI, 1966, 60); Її не вдовольняло те, що Йон бачив хрест на шиї в Параскіци (Коцюб., І, 1955, 274); Церковний сторож Митрофан гатив у двері чи то обухом, чи то держалном хреста (Смолич, II, 1958, 36); // Молитовний жест християн — знак, що нагадує такий предмет, зображується перехресним рухом особливим чином складених пальців правої руки. Перехрестивсь князь великим хрестом, од лисини аж за пояс (П. Куліш, Вибр., 1969, 168); Вона конвульсійним рухом поклала на себе великий хрест і вдарила поклона (Коцюб., І, 1955, 277); А мати, як кожная мати, мене проводжає хрестом (Сос., І, 1957, 300); — Як, Лесю, ваша Харитинка? — Спасибі, одужує, батюшко.— Вночі спала? — Мов після маківки. — То все буде гаразд, то все буде гаразд,— полегшено осіняє себе хрестом (Стельмах, І, 1962, 271). Напе́рсний хрест див. напе́рсний. &́9671; Вво́дити (ввести́) в хрест див. вво́дити; Держа́ти (трима́ти) до хреста́ дити́ну (діте́й) — тримати дитину (дітей) під час обряду хрещення; бути хрещеним батьком або хрещеною матір’ю. Отець Харитін.. стрів одну вбогу молодицю-сусіду й попросив її держати до хреста дитину (Н.-Лев., III, 1956, 108); Іти́ на хрест, заст., поет.— іти на смерть; гинути. [Неофіт-раб:] Які ж слова? «Терпливість і покора» тільки й чув я від вас сьогодні. Та невже вони рятують людські душі? Та невже за них ідуть на хрест, на наглу страту і на поталу звірам християни? (Л. Укр., II, 1951, 232); Кла́сти на се́бе хрест див. кла́сти; Мов (на́че, нена́че, як і т. ін.) з (із) хреста́ зня́тий див. зня́тий; На хресті́ заприсяга́тися (заприсягти́ся, заприсягну́тися) — давати обіцянку, клятву в чому-небудь, цілуючи хрест. — На хресті заприсягнися! — тяжко всунув [Дорохтей] скоцюрблену руку в пазуху, і в пальцях блиснув золотий хрестик (Стельмах, І, 1962, 237); От (ось) [тобі́, вам] хрест [святи́й], заст.— формула божби. — От вам хрест святий! Коли до покрови …не вмру або що-небудь… тогді, мамо, як знаєте, так і робіть (Кв.-Осн., II, 1956, 446); — Ну, годі, Христуню! — заспокоювала Настя її, як могла.— Я знаю, все… Прилучайся до нас. То й стане легше. Допоможемо тобі,— от хрест святий,— допоможемо. Підеш у лікнеп, станеш письменною (Речм., Весн. грози, 1961, 73); Поби́й мене́ [святи́й] хрест; Хай (неха́й) мене́ [святи́й] хрест поб’є́ див. поби́ти; Поби́й тебе́ (його́, її, їх і т. ін.) [святи́й] хрест див. поби́ти; Поде́ржати до хреста́ див. поде́ржати; Покла́сти хрест на се́бе див. покла́сти1; Присуди́ти на хрест, заст.— засудити до страти через розп’яття на хресті. [Покликач:] Утікача-вигнанця Теофіла, упертого повторного злочинця, суд присудив на хрест (Л. Укр., II, 1951, 536); Присяга́тися (присягну́тися) хресто́м див. присяга́тися; Ста́вити (поста́вити) хрест (хреста́) див. ста́вити, поста́вити; Хреста́ нема́є на кому, заст.— про безсовісну, безчесну людину; Хрест мене́ вбий — те саме, що Побий мене́ [святи́й] хрест (див. поби́ти). — Яків, це вже ти розмолов усім?— Хрест мене вбий — не я! (Вас., IV, 1960, 27); Цілува́ти (поцілува́ти) хрест (хреста́) — присягатися, клястися, цілуючи хрест. 2. Відзнака, орден, що має форму такого предмета, в дореволюційній Росії, а також у ряді зарубіжних країн. — Тут один іде [пан].. Комір увесь, і на рукавах, і на спині вишито, а на шиї хрестів, хрестів! (Кв.-Осн., II, 1956, 283); А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці І гадки не має. А в неділеньку святую Мундир надіває, І медаль і хрест причепить (Шевч., II, 1963, 273); — Він [Шілінг] навіть має залізного хреста, але не задається ним, а навпаки — кепкує з нього, як із ганебного способу обдурювати солдатів (Кол., На фронті.., 1959, 107). Гео́ргіївський хрест див. георгіївський. . Предмет у вигляді фігури з двох планок, брусків, смужок і т. ін., які перетинаються між собою. Скрізь, на вікнах і вітринах, хрести з паперу без кінця (Сос., II, 1958, 442); Услід їй стояли-дивилися похилі, з повідкручуваними головами соняшники та махали чорними хрестами панські вітряки (Стельмах, І, 1962, 32); Сива кубанка з чорним хрестом на потилиці, на кучерях — паморозь, кожушок розстебнутий (Тют., Вир, 1964, 536); Трійники і хрести застосовуються при відгалуженні трубопроводу від магістрального під прямим кутом (Довідник сіль. будівельника, 1956, 320); // Держак шаблі. Аж зразу — черк! Пополам обидві шаблі. Козаки з досади покидали об землю й хрести (П. Куліш, Вибр., 1969, 107); Руки стиснулися міцно на хресті злотистім шпаги (Л. Укр., I, 1951, 436); // чого. Те саме, що хрестови́на 1. Поміж хрестами рам тривожно скло бриньчить… (Сос., І, 1957, 277); // Мітка, знак такої форми. Тут же розташувалася дівчина в білому, з червоним хрестом на брезентовій торбинці (Коч., II, 1956, 73); На карті тут Орленко пальцем Поставив многозначний [багатозначний] хрест… (Шер., Генерал Орленко, 1948, 40). Черво́ний Хрест; Товари́ство Черво́ного Хреста́ — організація, створена для надання допомоги населенню, що страждає від війни та стихійних лих. Радянський Червоний Хрест має величезну повагу і авторитет, про його справи з вдячністю говорять на всіх континентах (Наука.., 10, 1974, 51). 4. Спосіб вишивання перехресними стібками. Хотіла б я одну річ видати, се, власне, узори татарські, ..ще й надто подібні до українських, найчастіше стрічаються фігури, хрести, зірки, меандр і такі подібні (Л. Укр., V, 1956, 63); Основні види техніки вишивання для західних областей: низь, гапт, хрест, мережка (Знання.., 10, 1965, 29); // Елемент орнаменту. Зроблю Маленьку книжечку. Хрестами І візерунками з квітками Кругом листочки обведу Та й списую Сковороду (Шевч., II, 1963, 63); // у знач. присл. хресто́м, хреста́ми. Таким способом, коли стібки перехрещуються. Здавна відомі в українському вишиванні й такі види техніки, як «кучері», «стебнівка», «верхоплут», вишивання «зірочкою», «гладдю», «хрестом» (Нар. тв. та етн., 4, 1958, 66). &́9651; Болга́рський хрест — спосіб ручного вишивання, при якому перехрещуються дві пари стібків. На виставці багато художньої вишивки — тут чоловічі сорочки, рушники, подушки, вишиті різною технікою — болгарським хрестом, гладдю, низзю (Мист., 5, 1960, 21). 5. перен. Страждання, випробування, що випали на чиюсь долю. Відмалку повільний, флегматичний.., недбалий на поверховий вигляд, він був правдивим хрестом для матері, котра ніяк не могла йому вщепити в голову своїх правил чемності (Фр., III, 1950, 341). &́9671; Важки́й (тяжки́й) хрест нести́ див. важки́й, тяжки́й; Нести́ [свій] хрест — терпляче переносити страждання, випробування долі. Йому навіть приємно було уявляти себе убогим, забутим, стертим великим процесом. Він мученик і добровільно несе свій хрест… (Коцюб., II, 1955, 394). 6. у знач. присл. хресто́м. У вигляді, у формі такого предмета. — А яку плату положить пан? — обізвався Чайченко і хрестом поклав руки на рожен (Стельмах, І, 1962, 23); Костюченко, умитий, причесаний, в білій сорочці, в яку хрестом врізалися підтяжки, перелистував книжку в цупкій оправі (Тют., Вир, 1964, 353). Згорну́ти ру́ки хресто́м — скласти руки хрест-навхрест. — Зроду-віку не чув нічого такого… Матінко, канареєчко! — гукав він, згорнувши хрестом на грудях руки (Мирний, III, 1954, 196); Лежа́ти хресто́м — лежати, розкинувши руки під прямим кутом до тулуба. Лежав [Івоніка] хрестом на землі, не ворушачися (Коб., II, 1956, 200); Розки́нути ру́ки хресто́м — широко відкинути руки під прямим кутом до тулуба. Уповайченков упав на спину, розкинувши хрестом руки (Перв., Дикий мед, 1963, 472); Подалася до залізної брами Устина і, хрестом розкинувши руки, притулилась до холодного заліза (Стельмах, І, 1962, 396). &́9651; Петрі́в хрест, бот. (Lathraea. L.) — рід багаторічних трав’янистих рослин, окремі види яких паразитують на коренях ліщини, вільхи, бука. Найвідомішими формами взаємодії є паразитизм, наприклад безхлорофільних рослин,— вовчка, повитиці, петрового хреста — за рахунок соків зелених.. рослин (Знання.., 2, 1967, 12). &́9671; Алю́р три хрест́и! див. три. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 139.... смотреть

ХРЕСТ

алю́р три хрести́. Уживається переважно як спонукання до дії, руху в значенні: вперед! дуже швидко! негайно! — Діду Кузьма, нате зведення і не баріться... — Алюр три хрести,— схопив дід палку і почвалав до сільради (В. Кучер); Комісар заліз у танк і сказав: — ..Треба прибути вчасно. Як кажуть, алюр три хрести. Поїхали (Ю. Яновський). бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ (та нещасли́ва) годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський). 2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах). нести́ свій (важки́й, тяжки́й) хрест. Терпляче зносити труднощі, все, що судилось і стало неминучим у чиємусь житті; виконувати свій обов’язок до кінця. Йому навіть приємно було уявляти себе убогим, забутим, стертим великим процесом. Він мученик і добровільно несе свій хрест (М. Коцюбинський); Проти рожна перти, Проти хвиль плисти, Сміло аж до смерті Хрест важкий нести (І. Франко); Тяжкий свій хрест мовчки несло жіноцтво у війну (М. Стельмах); — Кожному дано нести свій хрест — терпіння і надію (Б. Харчук). ста́вити / поста́вити хрест на кому—чому, рідко над ким—чим. 1. Переставати покладати надії на когось, щось; зневіритися у комусь, чомусь. Бо знай: народ ніколи не умре. Іди туди, де люди творять світло І ставлять хрест на темне і старе (В. Симоненко); — І сей туди ж, докоряє! Я ж йому писала: поставте наді мною хрест! Чого ж йому ще треба? (Леся Українка). 2. Переставати займатися чим-небудь, робити щось. Порфирові стало тоскно на душі. Піти б у школу та сказати: — Ось я вернувся й на минулому ставлю хрест! (О. Гончар). як (мов, ні́би і т. ін.) з хреста́ зня́тий. Дуже блідий, змучений, з хворобливим виглядом. Тільки я в хату — суне Карпо до нас, а сам схуд, зчорнів, як з хреста знятий (М. Коцюбинський); — Та ти ж як з хреста знята. Чи тебе мати не годує? (А. Хижняк); // Хто-небудь дуже переживає, переляканий чим-небудь. Походив він (інспектор) так важно по школі, посидів на уроках. А ми, мов мишенята,— нічичирк. Учителі наші, мов з хреста зняті — авторитет (Ю. Збанацький).... смотреть

ХРЕСТ

-а, ч. 1) Предмет і символ культу християнської релігії, який являє собою стрижень з однією або кількома поперечками у верхній половині. || Молитовний... смотреть

ХРЕСТ

НА́ВХРЕСТ (у вигляді хреста), ХРЕСТ-НА́ВХРЕСТ (ХРЕСТ-НА́ХРЕСТ розм.), НАВПЕРЕХРЕ́СТ, ХРЕСТО́М, ХРЕСТОПОДІ́БНО книжн., ВПЕРЕ́ХРЕСТ (УПЕРЕ́ХРЕСТ) рідше, ... смотреть

ХРЕСТ

-а, ч. 1》 Предмет і символ культу християнської релігії, який являє собою стрижень з однією або кількома поперечками у верхній половині.|| Молитовни... смотреть

ХРЕСТ

хрест — 1) один із найдавніших культових (сакральних) знаків; знак Сонця і вогню, символ вічного життя, оберіг від темних сил; став предметом і символом культу християнської релігії, який є стрижнем з однією або кількома поперечками у верхній половині (за євангельською легендою, на стовпі з перехрестям був розіп’ятий Ісус Христос); за церковними звичаями, хрест ставиться на могилу небіжчика, який свого часу прийняв обряд хрещення; за народними традиціями, такий хрест перев’язують вишитим рушником. Нема Гонти; нема йому Хреста, ні могили (Т. Шевченко); фразеологізми: держа́ти до хреста́ дити́ну (діте́й) — тримати дитину (дітей) під час обряду хрещення; бути хрещеним батьком (хрещеною матір’ю); іти́ на хрест — іти на смерть, гинути; ось тобі́ хрест [святи́й] — формула божби; цілува́ти хрест (хреста́) — присягатися, клястися, цілуючи хрест; 2) Хре́сне знаме́ння (див.); 3) (зменшено-пестливе — хре́стик) спосіб вишивання перехресними стібками; також елемент орнаменту на писанках; у сполученні: болга́рський хре́стик (хрест) — спосіб ручного вишивання, при якому перехрещуються дві пари стібків; 4) (з великої літери) одне з сузір’їв; 5) див. петрі́в хрест; 6) хре́стики — культові елементи на тілі людини, що слугували водночас нагрудними прикрасами та оздобою (із срібла, золота, прикрашені емаллю і т. ін.). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 623-624.... смотреть

ХРЕСТ

1. у давнину знаряддя страти рабів і злочинців; 2. орнаментальний мотив і символічний знак, у більшості культур відомий здавна; після страти на х. Ісус... смотреть

ХРЕСТ

імен. чол. роду1. предмет ісимвол культу християнської релігії2. відзнака, орден, що має форму такого предмета3. предмет у вигляді фігури з двох планок... смотреть

ХРЕСТ

ХРЕСТ м. хрёст, хрёс, калужск. пенз. костр. влад. крестьян. | Хрёс, толк, прок, путь, добро. От него не будет, не видать хрёсу. А запечатали есмя (купчую) хрестцем. стар. тельным крестом своим. Хрестить, хрещеный и пр. крестить, крещеный. Хрёсной, хрёсна, крестный отец, мать. Скоро хрёсненька приедет! Хресбины ж. мн. крестины. Хрещевник м. -ница ж. зап. крестник, -ница. Хрестовица ж. или хрёстовка пск. твер. крестец, поясница. <br><br><br>... смотреть

ХРЕСТ

хрест-навхрест (гр.) 1. Предмет і символ культу християнської релігії, який являє собою стрижень з однією або кількома поперечками у верхній половині. 2. Відзнака, орден, що має форму такого предмета. 3. Спосіб вишивання перехресними стібками. 4. перен. Страждання, випробування, що випали на чиюсь долю.... смотреть

ХРЕСТ

CrossМіжнародний Червоний Хрест — International Red Crossхрест Вікторії (найвищий військовий орден Англії) — Victoria Cross

ХРЕСТ

крест Червоний Хрест, — социол. Красный Крест Товариство Червоного Хреста — Общество Красного Креста поставити хрест (над ким, над чим, на кому, на чому) — перен. поставить крест (на ком, на чём) згорнути руки хрестом — скрестить руки... смотреть

ХРЕСТ

[хрест]хреиста, м. (на) хреис'т'і, мн. хреисти, хреис'т'іў

ХРЕСТ

【阳】1) 十字形, 十字3) 十字架◇ Поставити хрест 转 认为毫无希望

ХРЕСТ

д. криж; (шаблі) держак; (на грудях) орден, відзнака; (для підпертя) хрестовиння, перехрестя, сов. хрестовина; (на папері) хрестик, галочка; (тяжкий) П. доля, призначення, муки, страждання; хрещик.... смотреть

ХРЕСТ

[hrest]ч.krucyfiks, krzyż реліг.

ХРЕСТ

У церкві обносився хрест, а на попові ряса.Про стару і бідну церкву.

ХРЕСТ

-а m krzyż лежати хрестом leżeć krzyżem Південний Хрест Krzyż Południa (gwiazdozbiór)

ХРЕСТ

хрест:◊ як з хресга́ знятий про хвору, змарнілу, виснажену людину (ст)

ХРЕСТ

див. держак; кінець

ХРЕСТ

Хрест, хреста́, на хресті́; хрести́, -сті́в

ХРЕСТ

{хрест} хреиста́, м. (на) хреисті́, мн. хреисти́, хреисті́ў.

ХРЕСТ

(-а) ч.; мол. Хрещатик. Зустрілися на Хресті.

ХРЕСТ

Kors; kryss

ХРЕСТ

Kors; kryds

ХРЕСТ

хрест іменник чоловічого роду

ХРЕСТ

астр.; матем.; техн. крест

ХРЕСТ

Крыж

ХРЕСТ

хрест, -а

ХРЕСТ

ჯვარი

ХРЕСТ

крыж

ХРЕСТ

крыж

ХРЕСТ ВИНОСНИЙ

Високий ручний хрест, який виносять під час урочистих процесій

ХРЕСТ ВПИСАНИЙ

Храм хрестово-купольної системи, де кутові компартименти мають ту ж висоту, що й гілки архітектурного хреста.

ХРЕСТ ЗАЛІЗНИЙ

Нім. відзнака; встановив 1813 прусський король Фрідріх Вільгельм III.

ХРЕСТ ЗАЛІЗНИЙ

нім. відзнака; встановив 1813 прусський король Фрідріх Вільгельм III.

ХРЕСТ ЗАПРЕСТОЛЬНИЙ

Хрест, який розташовують у вівтарі за престолом

ХРЕСТ НАГРУДНИЙ

Хрест, який носять на грудях поверх богослужбового та повсякденного одягу архиєреї та ієреї; заст. наперсний хрест; енколпій

ХРЕСТ НАДГРОБНИЙ

Хрест, який освячують під час похоронного богослужіння й установлюють над могилою; намогильний хрест

ХРЕСТ НАМОГИЛЬНИЙ

Те саме, що хрест надгробний

ХРЕСТ НАПЕРСНИЙ

див. хрест нагрудний

ХРЕСТ НАПРЕСТОЛЬНИЙ

Ручний хрест із розп'яттям, що його зберігають на престолі, яким на відпусті Літургії благословляють вірних, використовують на освяченні води, на молебнях подають для цілування вірним... смотреть

ХРЕСТ РУЧНИЙ

Хрест, який носять у руках, а не на грудях: наперсний, требний, виносний хрести

ХРЕСТ ТРЕБНИЙ МАЛИЙ

Невеликий ручний хрест, який використовують для здійснення треб

ХРЕСТ ЧЕСНИЙ

див. Воздвиження Чесного Хреста Господнього

T: 278