Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»
ЦІП¹, а, ч.Ручне знаряддя для молотьби, що складається з довгого держака і прикріпленого до нього ременем або мотузком короткого дерев'яного бича.Зжав ... смотреть
(і) ці́пом (дрючко́м) не нажене́ш кого, куди. Хто-небудь ні за яких умов не буде жити десь. — Тебе в село і ціпом не наженеш. Ти будеш тертися біля вчених, де-небудь у великому місті (Григорій Тютюнник). молоти́ти зуба́ми (язико́м), зневажл. Говорити непотрібне. — Її за тоту (ту) політику вигнали з гімназії, а вона .. молотить і далі язиком (Д. Бедзик). зу́бом молоти́ти. — Раз робити, так робити, а не зубом молотити… Кидай свою сигару та берімося за пилку… (В. КуІчер). молоти́ти язико́м, як ці́пом. Вона, як ціпом, молотить і далі язиком (Д. Бедзик). не ці́пом маха́ти. Треба вміти, непросто (робити, виконувати щось). — Ото, яка наука страшна, то не ціпом махати (В. Стефаник); — Іване, а ти мастак брехати? — несподівано запитав я Кульбабенка.— Умію,— збентежився він, а потім, подумавши, що це треба в розвідницьких справах, веселіше відповів: — Брехати — не ціпом махати (М. Стельмах).... смотреть
ціп (зменшене — ціпо́к; збільшені — ціпу́ра, ціпцю́ра) — 1) старовинне ручне знаряддя для молотьби, що складається з довгого держака і прикріпленого до нього ременем або мотузком короткого дерев’яного бича; символізує статок у господарстві («Доки на току ціп, доти на столі хліб», «Ціп та коса годують»), ознаку важкої праці («Бодай ніхто не діждав ціпом заробляти», «Ціпом силу міряй, а не гульнею»). За ціп та на тік (приказка); Брехати — не ціпом махати (приказка); 2) ціпо́к — також костур. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 631-632.... смотреть
I -а, ч.Ручне знаряддя для молотьби, що складається з довгого держака і прикріпленого до нього ременем або мотузком короткого дерев'яного бича. II ціп... смотреть
Примітивне сільськогосподарське знаряддя для обмолочування зернових; складається з 2-х дерев'яних палиць, що сполучаються ременем.
імен. чол. родуцепвід слова: ціпити(ся)дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: ціпивши, ціплячи
I -а, ч. Ручне знаряддя для молотьби, що складається з довгого держака і прикріпленого до нього ременем або мотузком короткого дерев'яного бича.II ціп-... смотреть
[ц'іп]-па, м. (на) -п'і, мн. ц'іпи, ц'іп'іўдва ц'іпие
Від ціпа в спині сіпа.Від тяжкої праці болить спина.
с.-г.flait, beater, thrasher
【阳】 农 连枷
ціп 1 вигук незмінювана словникова одиниця ціп 2 іменник чоловічого роду
ціп:◊ дурни́й як ціп → "дурний" ◊ фрає́рський ціп → "фраєрський"
Ціп, ці́па, на -пові; ціпи́, -пі́в
{ціп} -па, м. (на) -пі, мн. ціпи́, ціпі́ў два ці́пие.
-а m cep
техн. цеп
ціп, -а
цеп
Ціп I, па, м. 1) Цѣпъ для молотьбы хлѣба. За ціп та на тік. Ном. № 12854. Брехати — не ціпом махати. Ном. № 6815. 2) Ціпи в’язати. Ссориться. Подол. г. 3) Ціпом їхати. Ѣхать двумя лошадьми, вмѣстѣ впряженными, изъ которыхъ одна маленькая другая большая. Вх. Зн. 82. 4) Порода большихъ грушъ. Вх. Лем. 480. Ум. Ці́пик. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 433.... смотреть