Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»
Целіба́т:— безженність попів; [VI]— безженство, обов'язкове для римо-католицьких попів [XI]— безшлюбність духівництва [46-1]— безшлюбність духовенства ... смотреть
ЦЕЛІБА́Т, у, ч., церк.Обов'язкова безшлюбність, запроваджена для католицького духівництва та православного чернецтва.Нестор покинув філософію, вступив ... смотреть
Безженство, відмова від одруження; у християнстві спершу добровільний, з II-III ст. пов'язаний із пустельницьким життям, з IV ст. обов'язковий у зх. Це... смотреть
-у, ч., церк. Обов'язкова безшлюбність, запроваджена для католицького духівництва та православного чернецтва.
[celibat]ч.celibat
целіба́т (лат. caelibatus, від саеlebs – неодружений, самотній) обов’язкова безшлюбність, запроваджена в 11 ст. для всього католицького духівництва.... смотреть
целібат; ч. (лат., від неодружений, самотній) обов'язкова безшлюбність, запроваджена для католицького духівництва та православного чернецтва.
целіба́т 1 іменник чоловічого роду безшлюбність целіба́т 2 іменник чоловічого роду, істота духовна особа, що дотримується безшлюбності
-у, ч. , церк. Обов'язкова безшлюбність, запроваджена для католицького духівництва та православного чернецтва.
церк.celibacy, unmarried state
безшлюб'я, безшлюбність, г. безженство, безженний стан.
Целіба́т, -ту, -тові
ім (утримання від одруження) celibacy
Безженність
-у m celibat
целібат, -у
імен. чол. родуцелибат