ЦЕНТУРІОН

у стародавньому Римі командир, начальник центурії; сотник.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ЦЕНТУРІЯ →← ЦЕНТРОЛІВ

Смотреть что такое ЦЕНТУРІОН в других словарях:

ЦЕНТУРІОН

ЦЕНТУРІО́Н, а, ч.У Стародавньому Римі – начальник частини легіону, центурії.[Фортунат:] Нас Круста зрадив . [Парвус:] Та Круста Крустою, а де ж був Люц... смотреть

ЦЕНТУРІОН

-а, ч. 1) У Стародавньому Римі – начальник частини легіону, центурії (сотні). 2) Озброєні стражі порядку в Стародавньому Римі (перша поліція).

ЦЕНТУРІОН

імен. чол. роду, жив.військ., іст.центурион

ЦЕНТУРІОН

-а, ч. 1》 У Стародавньому Римі – начальник частини легіону, центурії (сотні).2》 Озброєні стражі порядку в Стародавньому Римі (перша поліція).

ЦЕНТУРІОН

[centurion]ч.centurion

ЦЕНТУРІОН

У стародавньому Римі командир, начальник центурії; сотник.

ЦЕНТУРІОН

Центуріо́н, -на; -о́ни, -нів

ЦЕНТУРІОН

центуріо́н іменник чоловічого роду, істота

ЦЕНТУРІОН

Сотник римський

ЦЕНТУРІОН

центуріон, -а

T: 164