ЦИВІЛІЗАЦІЯ

рівень розвитку, досягнутий суспільством у певну історичну епоху з врахуванням рівня розвитку матеріальної культури (а саме: точних наук і техніки), що служить показником ступеня опанування людьми сил природи і використання ними її багатств для задоволення своїх потреб.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ЦИВІЛЬНИЙ СУДОВИЙ ПРОЦЕС →← ЦИБУЛЯ

Смотреть что такое ЦИВІЛІЗАЦІЯ в других словарях:

ЦИВІЛІЗАЦІЯ

ЦИВІЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.1. Рівень суспільного розвитку і матеріальної культури, досягнутий тією або іншою суспільно-економічною формацією, а також ступінь і... смотреть

ЦИВІЛІЗАЦІЯ

ЦИВІЛІЗАЦІЯ (від лат. civilis - громадянський, державний) - 1) форма існування живих істот, наділених розумом; 2) синонім культури, сукупність духовних і матеріальних досягнень суспільства; 3) ступінь розвитку матеріальної та духовної культури, суспільного розвитку загалом; 4) процес становлення громадянського суспільства; 5) відносно самостійне цілісне соціально-історичне утворення, локалізоване в просторі і часі, що може мати ієрархічні рівні (напр. , антична Ц., елліністична Ц., афінська Ц.). Термін "Ц." запроваджений Мірабо (1757). На різних історичних етапах зміст терміну "Ц." зазнавав чималих змін та відповідних тлумачень. У мислителів, що запровадили цей термін, та протягом наступного, досить тривалого відтинку часу, поняття "Ц." вживалося для характеристики не стану суспільства, а певного соціального процесу (Мірабо, Ленге, Фергюсон, Сміт). Пізніше, - з перш. пол. XIX ст. і до XX ст. воно переважно застосовується для позначення певного стану суспільства. Як перше, "процесуальне", так і друге, "системне" тлумачення поняття "Ц." здійснювалося з позицій класичного, лінійно-прогресистського, моністичного підходу, який до серед. XIX ст. був у царині філософії історії визначальним. З друг. пол. XIX ст. Ц. стає наріжним поняттям ряду концепцій некласичної філософії історії (Данилевський, Шпенглер, Тойнбі), в яких історичний процес розглядається вже як поліцентричний, нелінійний рух набагато складнішої конфігурації. У Данилевського і Шпенглера Ц. тлумачиться як завершальний етап існування великих живих історичних індивідів (за Данилевським, це - культурно-історичні типи, за Шпенглером - культури); у Тойнбі це - основна складова одиниця історичного процесу. Цивілізаційний підхід в дослідженні історичного буття посідає одне з чільних місць у сучасній філософії історії. З його позицій історичний процес постає передусім не як лінійна послідовність, а як розмаїття Ц. При цьому кожна Ц. також розглядається як нелінійне утворення монадного характеру, тобто таке, що в ньому відтворюється і уособлюється всесвітньо-історичний процес в цілому. За цивілізаційного підходу докорінним чином переосмислюється й поняття історичного прогресу. Останній вбачається не як висхідний рух, поступальний характер якого визначається опозиціями "вище - нижче", "гірше - краще", а насамперед - як поступ, в якому кожна Ц. в ході самовизначення і самореалізації збагачує своїм, тільки їй притаманним екзистенційним досвідом, інваріантні структури і неминущі загальнолюдські цінності.І. Бойченко... смотреть

ЦИВІЛІЗАЦІЯ

-ї, ж. 1) Рівень суспільного розвитку і матеріальної культури, досягнутий тією або іншою суспільно-економічною формацією, а також ступінь і характер р... смотреть

ЦИВІЛІЗАЦІЯ

-ї, ж. 1》 Рівень суспільного розвитку і матеріальної культури, досягнутий тією або іншою суспільно-економічною формацією, а також ступінь і характер р... смотреть

ЦИВІЛІЗАЦІЯ

цивіліза́ція (франц. civilisation, від лат. civilis – гідний, вихований) 1. Будь-яка форма існування живих істот, наділених розумом. 2. Історичні типи культур, локалізованих у часі й просторі (давні Цивілізації Єгипту, Месопотамії, Індії тощо). 3. Рівень суспільного розвитку і матеріальної культури (який визначається розвитком продуктивних сил), досягнутий даною суспільно-економічною формацією. 4.. За Ф. Енгельсом, етап, що приходить на зміну дикості й варварству.... смотреть

ЦИВІЛІЗАЦІЯ

цивілізація; ж. (фр., від лат., гідний, вихований) 1. Рівень суспільного розвитку і матеріальної культури, досягнутий тією чи іншою формацією. 2. Історичний тип культури, локалізованої в часі і просторі, а також ступінь і характер розвитку культури певних епох і народів. 3. Сучасна культура, прогрес, освіта. 4. спец. Третій ступінь у розвитку людської культури, якому передують два інші - доба дикунства й доба варварства.... смотреть

ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Civilizationпозаземна цивілізація — extraterrestrial civilizationсвітова цивілізація — world civilizationсередньовічна цивілізація — medieval civilizat... смотреть

ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Рівень розвитку, досягнутий суспільством у певну історичну епоху з врахуванням рівня розвитку матеріальної культури (а саме: точних наук і техніки), що... смотреть

ЦИВІЛІЗАЦІЯ

рос. цивилизация 1. Синонім культури. 2. Рівень, ступінь розвитку матеріальної та духовної культури, досягнутий даною суспільно-економічною формацією. 3. Ступінь суспільного розвитку, що прийшов на зміну варварству в період первіснообщинного ладу.... смотреть

ЦИВІЛІЗАЦІЯ

I. КУЛЬТУ́РА (рівень досягнень якогось народу у виробничому, суспільному й духовному житті в певну епоху), ЦИВІЛІЗА́ЦІЯ. Трипільська культура; Старорус... смотреть

ЦИВІЛІЗАЦІЯ

вживається для позначення рівня розвитку культури; одного з ступеню у розвитку суспільства (дикість, варварство, цивілізація). англ. civilization; нім. Zivilisation f=; угор. civilizáció; рос. цивилизация.... смотреть

ЦИВІЛІЗАЦІЯ

цивіліза́ція[циев'іл'ізац'ійа]-йі, ор. -йеійу

ЦИВІЛІЗАЦІЯ

[cywilizacja]ж.cywilizacja

ЦИВІЛІЗАЦІЯ

імен. жін. родуцивилизация

ЦИВІЛІЗАЦІЯ

【阴】 文明; 文明社会

ЦИВІЛІЗАЦІЯ

рівень культури; (сучасна) З. П. культура, прогрес, освіта.

ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Цивіліза́ція, -ції, -цією

ЦИВІЛІЗАЦІЯ

цивіліза́ція іменник жіночого роду

ЦИВІЛІЗАЦІЯ

{циевіліза́ційа} -йі, ор. -йеійу.

ЦИВІЛІЗАЦІЯ

-ії ż cywilizacja

ЦИВІЛІЗАЦІЯ

ცივილიზაცია

ЦИВІЛІЗАЦІЯ

цивилизация

T: 132