ЧИСЛІВНИК

частина мови, яка називає число або послідовність предметів, подій, властивостей, а також місце предмета у ряді ін.; бувають кількісними (один), порядковими (перший), збірними (п'ятеро), дробовими (три п'ятих).

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ЧИСЛА ІРРАЦІОНАЛЬНІ →← ЧИНҐО

Смотреть что такое ЧИСЛІВНИК в других словарях:

ЧИСЛІВНИК

ЧИСЛІ́ВНИК, а, ч.Частина мови, що означає певну чи абстрактно-математичну кількість або порядок предметів при лічбі і відмінюється за відмінками (кільк... смотреть

ЧИСЛІВНИК

-а, ч. Частина мови, що означає певну чи абстрактно-математичну кількість або порядок предметів при лічбі та відмінюється за відмінками (кількісні чис... смотреть

ЧИСЛІВНИК

Частина мови, яка називає число або послідовність предметів, подій, властивостей, а також місце предмета у ряді ін.; бувають кількісними (один), порядк... смотреть

ЧИСЛІВНИК

імен. чол. родулінгв., екон.частина мовичислительное сущ. ср. рода

ЧИСЛІВНИК

-а, ч. Частина мови, що означає певну чи абстрактно-математичну кількість або порядок предметів при лічбі та відмінюється за відмінками (кількісні числ... смотреть

ЧИСЛІВНИК

грам.numeralкількісний числівник — cardinal (numeral)порядковий числівник — ordinal (numeral)

ЧИСЛІВНИК

【阳】 语 数词Кількісний числівник 基数词Порядковий числівник 序数词

ЧИСЛІВНИК

[czysliwnyk]ч.liczebnik грам.

ЧИСЛІВНИК

грам. (имя) числительное кількісний числівник — количественное числительное

ЧИСЛІВНИК

-а m liczebnik головний (порядковий) ~ liczebnik główny (porządkowy)

ЧИСЛІВНИК

Числі́вник, -ка; -ники, -ків

ЧИСЛІВНИК

числі́вник іменник чоловічого роду

ЧИСЛІВНИК

რიცხვითი სახელი

ЧИСЛІВНИК

числівник, -а

T: 143