АПЕЛЯЦІЯ

засіб відміни адміністративного рішення; у судовому процесі обґрунтовані заперечення проти рішень суду нижчої інстанції чи висновків прокуратури, які представляють у суд вищої інстанції.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

АПЕНДИКС →← АПЕЛЬСИН СОЛОДКИЙ

Смотреть что такое АПЕЛЯЦІЯ в других словарях:

АПЕЛЯЦІЯ

апеляці|я ім. appeal; application, suit; entreaty, (звернення) call, request, supplication, solicitation, petition, plea;\~я після винесення вироку postconviction appeal; \~я, подана в останній момент last-minute appeal; \~я, подана пізніше встановленого терміну late appeal; в порядку \~ї on appeal; відповідач по \~ї appellee; відхилення \~ї denial / dismissal / rejection of an appeal; відхиляти \~ю deny / dismiss / reject an appeal; екстрена \~я emergency appeal; задоволення \~ї allowance / satisfaction of an appeal; задовольняти \~ю allow / satisfy an appeal; зустрічна \~я cross-appeal; cross appeal; первісна \~я initial appeal; подавати \~ю / \~йну скаргу appeal; enter / file / lodge / make / submit an appeal; подавати \~ю appeal; give notice of appeal; позивач по \~ї appellant; призначати \~ю до обговорення set an appeal for argument; провадження по \~ї appeal / appellate proceeding (s); proceeding (s) in appeal; пряма \~я direct appeal; рішення, ухвалене по \~ї decision on appeal; розгляд \~ї consideration / examination / hearing of an appeal; розглядати \~ю consider / examine / hear an appeal; скасування судового рішення по \~ї reversal of a case on appeal; справа по \~ї appeal case; справа за \~єю appeal case; суть / сутність \~ї merit of an appeal; термін подання \~ї period allowed for appealing; term of an appeal; термінова \~я emergency appeal;... смотреть

АПЕЛЯЦІЯ

АПЕЛЯ́ЦІЯ, ї, ж.1. юр. Оскарження ухвали, постанови нижчої інстанції (звичайно судової) перед вищою.І почав [Кирило Іванович] розказувати, що як секрет... смотреть

АПЕЛЯЦІЯ

ім appeal • відхиляти апеляцію to dismiss (reject) an appeal • задовольняти апеляцію to allow (satisfy) an appeal • подавати апеляцію (апеляційну скаргу) to appeal; enter (file, lodge, make, submit) an appeal • призначати апеляцію для обговорення to set an appeal for argument • розглядати апеляцію to consider (examine, hear) an appeal • відміна (скасування) судового рішення за апеляцією reversal of a case on appeal • відповідач за апеляцією appellee • відхилення апеляції dismissal (rejection) of an appeal • задоволення апеляції allowance (satisfaction) of an appeal • подання апеляції filing (lodging, submission) of an appeal • позивач за апеляцією (апелянт) appellant; appellator • розгляд апеляції consideration (examination, hearing) of an appeal • справа за апеляцією appeal case • суть апеляції merit of an appeal • термін подання апеляції term of an appeal • у порядку апеляції on appeal • зустрічна ~ cross appeal • початкова ~ initial appeal... смотреть

АПЕЛЯЦІЯ

апеля́ція (від лат. appellatio – звернення) 1. Оскарження якої-небудь постанови до вищої інстанції, шо має право переглянути справу. 2. У буржуазному судочинстві одна з форм оскарження судових рішень до суду вищої інстанції (апеляційного). В СРСР А. не застосовується, а ocкарження здійснюється порядком касаціїї. 3. Звернення за підтримкою до якої-небудь авторитетної інстанції (організації, окремих осіб), до громадської думки.... смотреть

АПЕЛЯЦІЯ

АПЕЛЯ́ЦІЯ (скарга до вищої інстанції про незгоду з якою-небудь ухвалою, постановою) юр., ОСКА́РЖЕННЯ. Почав (Кирило Іванович) розказувати, що як секрет... смотреть

АПЕЛЯЦІЯ

АПЕЛЯЦІЯ – ЕПІЛЯЦІЯАпеляція, -ї, ор. -єю. Оскарження ухвали суду у вищу судову інстанцію з метою перегляду справи.Епіляція. Видалення волосся з лікувал... смотреть

АПЕЛЯЦІЯ

-ї, ж. 1) юр. Оскарження ухвали, постанови нижчої інстанції (звичайно судової) перед вищою. 2) Звернення до кого-, чого-небудь за підтримкою, порадою.... смотреть

АПЕЛЯЦІЯ

А́пель, апеля́ція:— звернення, оскарження ухвали, постанова нижчої інстанції (звичайно судової) перед вищою, звернення до кого-не- будь за підтримкою, ... смотреть

АПЕЛЯЦІЯ

Засіб відміни адміністративного рішення; у судовому процесі обґрунтовані заперечення проти рішень суду нижчої інстанції чи висновків прокуратури, які п... смотреть

АПЕЛЯЦІЯ

[apel'acja]ж.apelacja, odwołanie юр.

АПЕЛЯЦІЯ

апеляція; ж. (лат., звернення) 1. Оскарження ухвали, постанови нижчої інстанції (звичайно судової) перед вищою. 2. перен. Звернення до когось, чогось за підтримкою, порадою. Див. також: касація... смотреть

АПЕЛЯЦІЯ

-ї, ж. 1》 юр. Оскарження ухвали, постанови нижчої інстанції (звичайно судової) перед вищою.2》 Звернення до кого-, чого-небудь за підтримкою, порадою... смотреть

АПЕЛЯЦІЯ

рос. апелляция (латин. appellatio — звернення) — офіційне звернення до вищої інстанції з метою оскарження будь-якої постанови (рішення суду) чи з проханням переглянути справу.... смотреть

АПЕЛЯЦІЯ

імен. жін. родуюр.апелляция

АПЕЛЯЦІЯ

Appealвідмовити в апеляції — to deny (to dismiss) an appeal

АПЕЛЯЦІЯ

(англ. аррeal)   оскарження будь-якої постанови у вищу інстанцію, яка має право переглядати справу.

АПЕЛЯЦІЯ

【阴】 上诉, 上诉书; 呼吁; 呼吁书

АПЕЛЯЦІЯ

(до кого) звернення, петиція, просьба, прохання, клопотання, скарга.

АПЕЛЯЦІЯ

Апеля́ція, -ції, -цією; -ції, -цій

АПЕЛЯЦІЯ

Appell, anke

АПЕЛЯЦІЯ

апеля́ція іменник жіночого роду

АПЕЛЯЦІЯ

Appel, anke

АПЕЛЯЦІЯ

appeal, complaint

АПЕЛЯЦІЯ

апелляция

АПЕЛЯЦІЯ

აპელაცია

T: 76