БІГЕВІОРИЗМ

напрямок в психології XX cт., згідно з яким предметом наукових психологічних досліджень може бути тільки поведінка людей, а не недоступні об'єктивному експериментальному дослідженню явища свідомості; ґрунтується на тому, що поведінка є реакцією на якийсь подразник, а будь-які зміни поведінки людини та її розвиток є наслідком вивчення нових реакцій; започаткований в США Дж.Б. Вотсоном, розвинутий Б.Ф. Скіннером (б. радикальний), Е.Ч. Толменом, К.Л. Галлом та ін. (необігевіоризм).