Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»
битумы - bitumens - Bitumen - 1) Мінеральні комплекси (горючі органічні речовини), що складаються з вуглеводнів, утворилися з білкових і жирових речовин нижчих організмів. Існують у газовій фазі (земний газ), рідкій (нафта), твердій (озокерит, земна смола, асфальт). 2) Б. природні (Б.п.) - органічні речовини (дистиляційні рештки нафти, вугілля), що розчиняються в органічних розчинниках (сірковуглець, бензол, спирт та ін.). Це к.к. органічного походження з первинною вуглеводневою основою. Залягають в надрах у твердому, в’язкому та в’язко-пластичному стані. З генетичної точки зору до Б.п. належать нафта, природні горючі гази, газовий конденсат, а також природні похідні нафти (мальти, асфальти, асфальтити, керити, гумінокерити, озокерити, антраксоліти) та їх аналоги - нафтоїди. Б.п. складаються з високомолекулярних вуглеводнів та гетероатомних (кисневих, сірчистих, азотистих, металвмісних) сполук. Фіз.-хім. властивості Б.п.: консистенція - від в’язкорідких (мальти) до пухких (гумінокерити); густина відповідно 965; 1500 кг/м3; т-ра розм'якшення від 35оС (мальти) до неплавких (керити, антраксоліти, гумінокерити); розчинність в хлороформі від 100% (мальти, асфальти) до нерозчинних (антраксоліти). Класифікаційні межі для розчинних Б.п. визначають за вмістом масел: мальти 65-40%, асфальти 40-25%, асфальтити 25-5%; для нерозчинних бітумів - за параметрами елементного складу і оптич. даними. Елементний склад (С, Н, О, S, N) визначається напівмікро- і макрометодом, спаленням; метали в бітумах встановлюються методами колориметрії, спектроскопії, нейтронноактиваційним та ін., груповий склад - методами висхідної хроматографії. Основні запаси асфальтових (перев. мальт) приурочені до монокліналей. Род. розташовуються на зовн. бортах мезозой-кайнозойських крайових прогинів, що примикають до щитів і склепінь древніх платформ і які знаходяться в зоні дії активної інфільтрації. Найбільші з них (запаси в млрд. т) локалізовані на схилах Канадського, Гвіанського та ін. щитів, Оленьокського склепіння. Родов. подібного типу утворилися в епохи інтенсивного підняття крайових антекліз, коли створювалися умови для висхідної латеральної міграції нафти з суміжних прогинів і окиснення її сульфатами і киснем інфільтраційних вод. Жильні і штокверкові бітумні скупчення формуються на шляхах вертикальної міграції вуглеводнів по тектоніч. тріщинах і приурочені до локальних розривів на нафтогазоносних структурах (Садкінське, Іванівське, Бориславське та ін. род.), зонах регіональних розривів в передових частинах складчастих систем і на бортах міжгірських западин і крайових прогинів. Видобуток Б.п. ведеться кар'єрним, шахтним або свердловинним способами. Б.п. - комплексна сировина, в осн. хім. і енергетична. З асфальтових бітумів отримують легкі синтетич. нафти і нафтовий кокс, компоненти моторного палива та ін. Б.п. і важкі високосмолисті нафти - джерела сірки, цінних металів (V, Ni, Sb, Ge, U та ін.). 3) Штучні Б. (продукти переробки нафти й кам'яного вугілля) - тверді пластичні або в'язкі суміші вуглеводнів і їхніх похідних. Одержують г.ч. з залишків переробки нафти, крекінгу, очистки мастил (нафтові Б.), кам’яновугільної смоли (кам’яновугільні Б.), а також шляхом екстракції з торфу та бурого вугілля. В Україні екстракцію Б. з торфу та бурого вугілля проводять бензолом. Зовнішній вигляд та фізичні якості Б., які виділяються з торфів та бурого вугілля різні. Вони можуть мати жовте, світло-коричневе, буре або чорне забарвлення. Одні з них - тверді і крихкі, другі - аморфні порошки, а треті - мастилоподібні та смолоподібні продукти різної в’язкості. При аналізах Б. торфів та бурого вугілля г.ч. визначають дві групи складових речовин - воски та смоли. Найбільш цінними Б. є ті, які мають у своєму складі більше вoсків. Нафтові Б. застосовують здебільшого у шляховому будівництві (асфальт, дорожний бітум), покрівельних, гідроізоляційних матеріалів. Найбільш безпечними у канцерогенному відношенні для людини є прямогінні нафтові бітуми БН-3 та БН-4, які рекомендовано використовувати при брикетуванні вугілля. Кам’яновугільні Б., які мають підвищену канцерогенність використовують у шляховому будівництві тільки після додаткової обробки. Див. також бітуми вугільні, бітуми торфові.... смотреть
БІ́ТУМИ, ів, мн. (одн. бі́тум, у, ч.).Загальна назва різноманітних (природних чи штучних) вуглеводневих смолистих в'яжучих речовин.У природі трапляютьс... смотреть
бі́туми (від лат. bitumen – смола) природні (нафта, озокерит, асфальт) і штучно одержані (продукти переробки нафти й кам’яного вугілля) тверді пластичні або в’язкі суміші вуглеводнів і їхніх похідних. Застосовують здебільшого у дорожньому будівництві, у виробництві покрівельних, гідроізоляційних матеріалів.... смотреть
(лат., смола) природні (нафта, озокерит, асфальт) і штучно одержані (продукти переробки нафти й кам'яного вугілля) тверді пластичні або в'язкі суміші вуглеводнів і їхніх похідних. Застосовують здебільшого у дорожньому будівництві, у виробництві покрівельних, гідроізоляційних матеріалів.... смотреть
Мінеральні речовини органічного походження, суміш високомолекулярних вуглеводнів; до б. належать: нафта, природний газ, асфальт, озокерит; отримують шт... смотреть
-ів, мн. Загальна назва природних речовин, що складаються з Карбону, Гідрогену, Оксигену, Нітрогену та Сульфуру і розчиняються в органічних рідинах. ... смотреть
-ів, мн. Загальна назва природних речовин, що складаються з Карбону, Гідрогену, Оксигену, Нітрогену та Сульфуру і розчиняються в органічних рідинах.
Смолокопалини
битумы
битумы угольные - coal bitumens - *Kohlenbitumen - продукти, які вилучають з деяких типів викопного вугілля органіч. розчинниками. Вихід Б.в. залежить від природи органіч. речовини, її складу, ступеня метаморфізму, умов вилучення і коливається, як правило, в межах 1-22%; з підвищенням ступеня вуглефікації вихід Б.в. падає. Так у вугіллі Дніпровського буровугільного бас. вміст смол 2,3-20,9%, вугіллі Підмосковного бас. - 1,3-4,8%, у землистому бурому вугіллі Німеччини - 6,3-36,6%, в американському бурому вугіллі - 1,6-14,2%. Найбільш високий вихід характерний для бурого вугілля групи Б1. Осн. практич. цінність має воскова частина (сировина для одержання буровуг. воску - "монтан-воску"). Екстракційні смоли використовуються також як пом’якшувачі у виробництві лаків, гум та пластмас і як замінники фенолів у виробництві лаків, клеїв тощо. У Дніпровському буровуг. бас. виділено гумусове та гуміто-ліптобіолітове вугілля, яке має високий вихід Б. (8-20%) при низькому вмісті смол (до 25%) і є перспективною сировиною для виділення буровугільного воску.... смотреть
битумы торфяные - peat bitumens - *Torfbitumen - продукти, що вилучають з торфу органіч. розчинниками; осн. складові Б.т. - віск, смоли, парафіни. Вміст бітумів в торфі залежить від його генетич. типу і від міри його розкладу. Найбільш бітумінозним є верховий торф високої міри розкладу трав'яної (пушицевої) групи. При екстракції бітумів з такого торфу бензолом вихід продуктів досягає 15% (на органіч. масу), бензином - до 9%. У торфах України кількість бітумів складає 5,6-28,5 %. За елементним складом Б.т. містять (в розрахунку на органічну масу): вуглецю - 65-75%, водню - 9-12%, кисню 12-22%. Найбільш цінним продуктом, який екстрагується з торфу є торфовий віск. Б.т. використовують в ливарному виробництві, у виробництві пластмас, композицій для полірування та захисту паперу, шкіри, дерева, а також в медицині, побутовій техніці. Див. також торфовий віск.... смотреть