ЄВРОПА

I фінікійська царівна, дочка царя Агенора, яку Зевс під виглядом бика переніс через море на о. Кріт; мати Міноса, Сарпедона й Радаманта. II частина світу на пн. півкулі; з Азією утворює континент Євразію; бл. 10,5 млн. км2; за традицією умовну межу Є. на суходолі проводять вздовж сх. підніжжя Уралу, р. Емби та Кумсько-Маницької низ.; Босфор та Дарданелли відокремлюють Є. від Азії, Ґібралтарська прот. - від Африки; протяжність вздовж меридіану 4300 км, вздовж паралелі 5000 км; часто до Є. зараховують Кавказ. Найбільш розчленована частина світу (півостр. становлять 1/4 Є.); острови займають бл. 730 тис. км2; середня вис. 292 м; найвища вершина - Монблан (4807 м); найнижча точка - на узбережжі Каспійського м. (28 м н.р.м.). Гори й височини належать до 3 рівнів складчатості; каледонської (Скандинавські г., Каледонські г.), герцинської (Іберійський масив, Центральний масив, Воґези, Арденські гори, Урал) та альпійської (Піренеї, Альпи, Карпати, Апенніни, Стара Планина,