Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»
У візантійському та сх.-християнському мистецтві сакральний образ (мальований переважно на дерев'яній дошці), на якому зображено постаті св., біблійні ... смотреть
хоч карти́ну малю́й з кого і без додатка. Хтось дуже гарний, вродливий і т. ін. Молодий (хлопець). А гарний — хоч картину малюй (І. Сочивець); Йому подобається і їхня (близнят) ніяковість, і їхня упертість, і молода сила, що проглядає навіть крізь незграбну одежу. “Одягни їх по-людськи — і хоч картину малюй” (М. Стельмах). хоч іко́ну малю́й та в це́ркву не́си. От і почав свою скриню перебирати, і таким вийшов, хоч ікону малюй та в церкву неси (М. Стельмах).... смотреть
ІКО́НА (зображення Бога або святого, якому поклоняються), О́БРАЗ, БОГИ́ тільки мн.; БОГОМА́З (ремісничої роботи). Багато на покуті ікон було розмальова... смотреть
імен. жін. родулінгв., рел., екон.зображення бога або святого, якому поклоняються вiруючiикона
[ikona]ж.ikona, obraz реліг., худ.
-и, ж. Живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Бога чи святого, якому поклоняються віруючі; образ.
іко́на[ікона]-ние, д. і м. -н'і
(грец. — образ) Канонічне зображення божеств і святих на дерев'яній дошці або інших матеріалах, яке отримувало сакральне значення.
-и, ж. Живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Бога чи святого, якому поклоняються віруючі; образ.
Церковний предмет - живописне зображення священної особи чи події; образ; заст. лик
образ; (хто) кумир, божество, ідол; мн. ІКОНИ, жм. боги, святі.
див. лице
(зображення на картині Бога або святого) образ.
Іко́на, -ни; іко́ни, іко́н
Образ, образок, образочок
Icon; (sacred) image
Ikon, helgenbilde
іко́на іменник жіночого роду
{іко́на} -ние, д. і м. -ні.
Абраз
Ikon
Ikon
церк. икона
-и ż ikona
абраз
абраз
ხატი
Ікона, яку виставляють на аналої для вшанування
Ікона, яку виносять під час хресних походів
Ікона із зображенням Ісуса Христа, Богородиці, святої особи чи події, що їм присвячено храм, яка розташована у вівтарі за престолом
Ікона святого, іменем якого названо християнина
Невелика ікона із зображенням Ісуса Христа чи Богородиці, яку носять на грудях - відзнака архиєрея: панагія, енколпій; заст. наперсна ікона
див. ікона нагрудна
Ікона із зображенням тієї священної особи чи події, на честь якої збудовано чи освячено храм