Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»
Стіна з іконами, яка відокремлює захристію з вівтарем від нави; сформувався на Русі в XIV-XV ст.; має 3 дверей: двостулкові царські врата (винятково дл... смотреть
імен. чол. родурел., екон.стiна iз вставленими в неї iконами, яка в православнiй церквi вiдокремлює вiвтар вiд центральної частинииконостас
-а, ч. Стіна із вставленими в неї іконами, яка в православній церкві відокремлює вівтар від центральної частини.
[ikonostas]ч.ikonostas реліг.
1. Покрита іконами стіна, що відокремлює вівтар від храму вірних; 2. Полиця для ікон у церкві; кіот; розм. божник; 3. Те саме, що поліптих
-а, ч. Стіна із вставленими в неї іконами, яка в православній церкві відокремлює вівтар від центральної частини.
іконостас; ч. (гр.) стіна у церкві, що відділяє вівтар від середини церкви, на нім у певному порядку розташовані ікони.
-а m ikonostas (ozdobiona ikonami ściana, oddzielająca prezbiterium od reszty cerkwi)
церк.iconostasis
Іконоста́с, -су; -та́си, -сів
іконоста́с іменник чоловічого роду
церк. иконостас
іконостас, -а