БАНҐКОК
столиця, гол. м. і порт Таїланду, над р. Менам, поблизу місця її впадіння у Сіамську зат.; міська агломерація 6,1 млн. мшк.; розмаїта промисловість, переважно електронна, деревообробна, харчова; вел. ремісничий центр (вироби з шовку, слонової кості, золота), осередок туризму й розваг; вищі школи (6 унів.); міжнародний аеропорт. Від XVI ст. статус міста, від 1782 столиця країни.
Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»
БАНҐЛАДЕШ →← БАНҐЕРА ОАЗА