БРУНЬКА,

вкорочений пагін із зачатками листків; зовнішні листки тверді (луски), часто склеєні бальзамами або смолою; розрізняють квіткові, листкові та мішані б.; часто перебувають у стані спокою (т.зв. сплячі б.).

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

БРУНЬКУВАННЯ →← БРУНСБЕРҐ

Смотреть что такое БРУНЬКА, в других словарях:

БРУНЬКА,

Вкорочений пагін із зачатками листків; зовнішні листки тверді (луски), часто склеєні бальзамами або смолою; розрізняють квіткові, листкові та мішані б.... смотреть

БРУНЬКА, КИ,

Брунька, ки, ж. 1) Древесная почка (лиственная). Мнж. 176. На весні береза бруньки наганяє. Чуб. І. 130. Погнати вівці на бруньки. Выгнать овецъ пастись въ лѣсъ, когда еще нѣтъ листьевъ на деревьяхъ. Харьк. г. 2) Смычекъ у шерстобита для битья шерсти. Мнж. 176. Знайшов шапувала, ходе той з своєю брунькою. Мнж. 109. Ум. Брунечка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 102.... смотреть

T: 117