БУТТЯ

у філософії поняття, яке означає все те, що існує; гол. предмет досліджень метафізики (як теорії буття існуючого) та онтології (як теорії буття можливого).

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

БУФЕЛОТ →← БУТОВСЬКИЙ СЕМЕН ЮХИМОВИЧ

Смотреть что такое БУТТЯ в других словарях:

БУТТЯ

БУТТЯ́ філос. (об'єктивна реальність, що існує незалежно від свідомості і поза нею), МАТЕ́РІЯ філос. Одно лиш вічне без початку й кінця, Живе і сильне,... смотреть

БУТТЯ

БУТТЯ́, я́, с.1. філос. Об'єктивна реальність, що існує незалежно від нашої свідомості; матерія, природа.Люди з .. поглядом не крізь пенсне, а крізь сь... смотреть

БУТТЯ

БУТТЯ - термін, що має чотири основні значення. 1) Синонім існування, котрий виражається граматичною і логічною зв'язкою "є". В такому сенсі Б. універсальне, може стосуватися будь-яких природних і штучних утворень, речей, людей тощо. Але воно і беззмістовне, абстрактне, бо байдуже, до чого застосовується. У Гегеля таке Б. в логіці має назву "чисте Б.". 2) Визначене Б., "ось це", існуюче "тут" і "тепер" - дерево, камінь і т. ін. ; "наявне Б.". Гегель позначає ним конкретні речі й явища, Гайдеггер - людину. 3) Безпосередня дійсність, ще не роздвоєна на явище і сутність: з неї починається пізнання. Адже сутність на початку не дається, вона прихована, тому відсутня тут і її кореляція - явище. В "Науці логіки" Гегеля на цій підставі розрізняються "Вчення про буття" і "Вчення про сутність". Загальна структура першого подається трьома категоріями: якість - кількість - міра. Вони є головними визначеностями Б. в даному сенсі. 4) Протилежність свідомості, тобто одна з частин опозиційної пари "Б. і свідомість". Воно незалежне від неї і охоплюється багатоманітною діяльністю людини. Має дві найбільш значущі форми: загальнофілософську - співвідношення "Б. і свідомість" становить основне питання і принцип філософії, і соціальну, відому у вигляді опозиції "суспільне Б. і суспільна свідомість", яка набула особливої ваги в історичному матеріалізмі.М. Вулатов... смотреть

БУТТЯ

-я, с. 1) філос. Об'єктивна реальність, що існує незалежно від нашої свідомості; матерія, природа. 2) Сукупність умов матеріального життя суспільства.... смотреть

БУТТЯ

-я, с. 1》 філос. Об'єктивна реальність, що існує незалежно від нашої свідомості; матерія, природа.2》 Сукупність умов матеріального життя суспільства... смотреть

БУТТЯ

У філософії поняття, яке означає все те, що існує; гол. предмет досліджень метафізики (як теорії буття існуючого) та онтології (як теорії буття можливо... смотреть

БУТТЯ

імен. сер. роду, тільки одн.бытие¤ суспільне буття -- общественное бытие

БУТТЯ

[butt'a]с.byt

БУТТЯ

Being, existenceбуття визначає свідомість — being determines consciousness

БУТТЯ

існування, життя; перебування, побут; ФІЛ. приб. матерія, природа.

БУТТЯ

Буття́, -ття́, -ттю́, -ття́м, в -тті́

БУТТЯ

【中】 存在

БУТТЯ

буття́ іменник середнього роду

БУТТЯ

бытие, разг. бытьё

БУТТЯ

ყოფიერება; ყოფა

БУТТЯ

физ. бытие

БУТТЯ БУДЕННЕ

БУТТЯ БУДЕННЕ, буденність - вимір людського буття, у межах якого гальмується актуалізація неповторно-особистісного начала. Б. б. людини є результатом реалізації волі до самозбереження і волі до продовження роду. Поняття "буденність" широко використовував Бердяєв на означення "охолодження" пристрасно-людяного в людині. У Фройда зустрічаємо поняття "буденне життя". Гайдеггер у "Бутті та часі" та інших творах користується поняттями "буденна присутність", "присутність в її повсякденності", "повсякденна присутність", "буденність", характеризуючи їх через принципову безособовість. Ясперс на означення буденності використовує поняття "наявне буття". Цей термін у нього, на відміну від Гайдеггера, означає буденність та "комунікацію наявного буття". Втім, буденність для нього - це не результат комунікації як такої, а лише неавтентичної, уречевленої комунікації. Б. б. - це перебування, пасивне, невільне буття, застиглість переживання та дії, коли наявна відчуженість від власного "Я", від дійсного переживання світу. Б. б. можна схарактеризувати як підкорення іншому або іншим, невизначеність власного шляху та небажання вибору. Векзистенційно-психологічній площині Б.б. - це насолода несвободою, яка понижує людину до рівня об'єкта, насолода відсутністю відповідальності. Адже в Б. б. відповідальність індивіда переноситься на спільноту. В Б. б. можна виявляти величезну зовнішню активність, однак вона завжди задана іззовні, а не внутрішньо, глибинно. За влучним висловом Гайдеггера, буденність - це "заспокоєність у невласному бутті".Н. Хамітов... смотреть

БУТТЯ ГРАНИЧНЕ

БУТТЯ ГРАНИЧНЕ - вимір людського буття, в якому відбувається свідомий вихід за межі буденності з її безособовою гармонією в екзистенційний простір, де людина актуалізує особистісні ознаки, стаючи одночасно відкритою світові та самотньою по відношенню до нього. Проте Б. г. є тим виміром людського буття, в якому відбувається не тільки посилення самотності, а й з'являється можливість дійсного виходу за її межі. Це закладає екзйстенційну основу суперечливості Б. г. Буденність має свої граничні ситуації, в яких відбувається концентрація трагічності, напр. , ситуації небезпечної хвороби, смерті близьких тощо. Зазвичай вони характеризуються тимчасовістю і заданістю іззовні. Б. г., на відміну від граничної ситуації, є результатом усвідомленого вибору людини.Н. Хамітов... смотреть

T: 127