ВІБРАФОН

ударний музичний інструмент (ідіофон); по металевих пластинках, розташованих у 2 ряди, вдаряють паличками, під пластинками містяться трубки-резонатори, кінець кожної трубки з лопатями, які, закриваючи або вікриваючи отвори резонаторів, змінюють силу звуку і створюють враження його вібрації.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ВІВІПАРІЯ →← ВЄРКІН БОРИС ІЄРЕМІЙОВИЧ

Смотреть что такое ВІБРАФОН в других словарях:

ВІБРАФОН

ВІБРАФО́Н, а, ч.Ударний музичний інструмент, що складається з розміщених у два ряди і поєднаних із набором трубок-резонаторів металевих пластинок, по я... смотреть

ВІБРАФОН

Ударний музичний інструмент (ідіофон); по металевих пластинках, розташованих у 2 ряди, вдаряють паличками, під пластинками містяться трубки-резонатори,... смотреть

ВІБРАФОН

(нім. Vibraphone, від лат. vibro - коливання та гр. phone - звук) - ударний інструмент з родини ідіофонів, що складається з двох рядів металевих пластинок різної висоти звуку, які утворюють хроматичний звукоряд. Під пластинками розташовані труби - резонатори, які утворюють динамічну вібрацію. Звук на В. видобувають за допомогою двох - чотирьох гнучких очеретяних паличок з м’якими кульками на кінцях.. В. має демпфер, який зменшує силу звуку. Діапазон концертного В. - від F до f2 ; оркестрового - від a до c3 .... смотреть

ВІБРАФОН

[wibrafon]ч.wibrafon муз.

ВІБРАФОН

-а, ч. Ударний музичний інструмент з певною висотою звучання, тип ксилофона.

ВІБРАФОН

імен. чол. родувибрафон

ВІБРАФОН

-а, ч. Ударний музичний інструмент з певною висотою звучання, тип ксилофона.

ВІБРАФОН

вібрафо́н іменник чоловічого роду

ВІБРАФОН

вібрафон, -а

T: 68