ВІВТАР

1. місце для жертвоприношень у релігійних культах із доісторичних часів; 2. у християнських храмах - сх. підвищена частина, призначена для відправлення Богослужіння.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ВІВЦІ СОКІЛЬСЬКІ →← ВІВСЯНКИ

Смотреть что такое ВІВТАР в других словарях:

ВІВТАР

(лат. — підвищення) 1. Місце жертвувань, жертовник, які у найдавніші часи влаштовувалися просто неба і являлися символом присутності божества, спілкування з ним (синонім — олтар). Тому вони влаштовувались на підвищеному місці, щоб дим від куріння швидше досягав неба. 2. Жертовники-вівтарі у вигляді величних і багато оздоблених споруд влаштовувалися у низці країн Стародавнього Сходу, античних Греції і Римі, які розташовувалися окремо або всередині храму. На подіумі, до якого вели сходи, поміщали бронзову чашу для умертвлених жертовних тварин. 3. Жертовний камінь нагорі піраміди у народів Стародавньої Америки, у якому малося невелике заглиблення для спалювання сердець, які виривалися з грудей живих людей. 4. Підвищення де курилися пахощі, символізуючи жертву Агнця Божого, пізніше стіл для відправлення таїнств Євхаристії у ранньохристиянському храмі. 5. Жертовний престол для здійснення таїнства (перетворення хліба з вином у кров Христа), який був витягнутий поперек осі католицького храму і разом з декоративною стінкою у вигляді складня пишно прикрашався орнаментальним різьбленням, збагачувався живописом і скульптурою. Згодом В. перетворились у монументальні споруди понад 10 м заввишки з боковими стулками, які розкривались у святкові дні, демонструючи Адама, Єву, Агнця Божого, ангелів. На зовнішніх частинах зображалися сцени Благовіщення, донатори, вгорі — пророки й сивіли. У Новий час виконані у стилі ренесансу і бароко ілюзорні картини позаду В. в обрамуванні канделябр створювали враження реального існування Мадонни з малятком, Вознесіння Христа та інших сцен. 6. Східна частина православної церкви, що відгороджувалась від молитовного залу вівтарною перешкодою, а згодом іконостасом. 7. Переносний В., який у Візантії виконувався у вигляді складня (диптиха, триптиха) зі слонової кості, на романському й готичному Заході — тристулкового з позолоченої бронзи або срібла з коштовними каміннями. Вони завершувались хрестами, моделями храмів. 8. Монументальна і багато прикрашена стінка в Іспанії — докл. див. ретабло.... смотреть

ВІВТАР

ВІ́ВТА́Р, ві́втаря́, ч.1. У давніх народів – місце для жертвоприношень; жертовник.Вівтар жертовний богові Аресу такий там скіфи возвели, що ну! (Л. Кос... смотреть

ВІВТАР

нести́ (кла́сти, ки́дати і т. ін.) / принести́ (покла́сти, ки́нути і т. ін.) що на вівта́р чого, уроч. Жертвувати чим-небудь, самовіддано працювати в ім’я чогось. Сорок літ, все життя, тіло й душу свою несла.. (артистка) на вівтар того, що “так безмежно любила” (Остап Вишня); Звання присвоєне промисловцеві Гаврошу Клумакі, який поклав так багато сил на вівтар вітчизни (С. Скляренко); У серці народнім не стихають біль і туга за синами й дочками, що поклали своє життя на вівтар Вітчизни в ім’я великої Перемоги (З газети). прино́сити (склада́ти) / принести́ (скла́сти) на ві́вта́р (на олта́р) чого, чий, що, уроч. Віддавати, не шкодуючи, найдорожче в ім’я великої мети, суспільних ідеалів тощо. У передсмертній записці вони (герої-панфіловці) писали: «Ми приносимо своє життя на олтар Вітчизни» (З газети); Тобі (Україні) несу я сили всі, що маю; І працю тиху, і мої пісні На вівтар твій побожно я складаю (В. Самійленко).... смотреть

ВІВТАР

ВІВТА́Р (у давніх народів — місце для жертвоприношень), ЖЕРТО́ВНИК, ОЛТА́Р заст. Скоро завважила (жертва) батька, що край вівтаря похилився В тузі незм... смотреть

ВІВТАР

ві́втар[в'іўтар] -р'а, ор. -реим, м. (на) -р'і, мн. -рі, -р'іў, д. -р'ам і [в'іўтар] -ар'а, ор. -арем, м. (на) -р'у, мн. -рі, -р'іў, д. -р'ам

ВІВТАР

1. місце для жертвоприношень у релігійних культах із доісторичних часів; 2. у християнських храмах — сх. підвищена частина, призначена для відправлення... смотреть

ВІВТАР

До вівтара приступає, а дідьчу гадку має.Коли хто береться до святого, чи громадського діла, зо злими намірами.На вівтар з ходаками не лізь.Не погань с... смотреть

ВІВТАР

імен. чол. роду1. мiсце для жертвоприносень; жертовник2. вiдокремлене iконостасом пiдвищення в церквi, де розташований престолалтарь¤ боковий вiвтар -... смотреть

ВІВТАР

вівтаря, ч. 1) У давніх народів – місце для жертвоприношень; жертовник. 2) Відокремлене іконостасом підвищення в церкві, де розташований престол.

ВІВТАР

жертовник, невід’ємна частина декорації ложі. Частіше – «Вівтар Трьох Світочів». Як правило, це прямокутне, трикутне, або у формі трапеції підвищення, на якому лежить Святе Письмо, Циркуль, Кутник, Конституція Великої ложі і Внутрішній регламент.... смотреть

ВІВТАР

вівта́р (лат. altar, букв. – підвищення) 1. У давніх народів місце для жертвоприношень, жертовник. 2. Східна підвищена частина християнського храму, призначена для відправлення служби.... смотреть

ВІВТАР

[wiwtar]ч.ołtarz реліг.

ВІВТАР

вівтар; ч. (лат., букв. - підвищення) 1. У давніх народів місце для жертвоприношень, жертовник. 2. Східна підвищена частина християнського храму, призначена для відправлення служби.... смотреть

ВІВТАР

вівтаря, ч. 1》 У давніх народів – місце для жертвоприношень; жертовник.2》 Відокремлене іконостасом підвищення в церкві, де розташований престол.

ВІВТАР

і заст. олтар Підвищена східна частина церкви, відділена від храму вірних іконостасом, у якій розміщено престол; святилище, пресвітерія

ВІВТАР

{ві́ўтар} -ра, ор. -реим, м. (на) -рі, мн. -рі, -ріў, д. -рам і {віўта́р} -ара́, ор. -аре́м, м. (на) -ру́, мн. -рі́, -рі́ў, д. -ра́м.

ВІВТАР

Altar (тж. перен.); sanctuary, chancel

ВІВТАР

【阳】 祭坛; (基督教教堂内的) 圣坛

ВІВТАР

Ві́вта́р, -ря́, -ре́ві; -тарі́, -рі́в

ВІВТАР

ві́вта́р іменник чоловічого роду

ВІВТАР

церк.; перен. алтарь

ВІВТАР

олтар, жертовник.

ВІВТАР

вівтаря m ołtarz

ВІВТАР

вівтар, вівтаря

ВІВТАР

საკურთხეველი

ВІВТАР

вівтар

ВІВТАР БІЧНИЙ

Частина храму, у якій установлено додатковий престол, щоб уможливити здійснення Літургії в цьому храмі більше ніж один раз на день; приділ; заст. параеклесія... смотреть

ВІВТАР ГОЛОВНИЙ

Центральний вівтар церкви, у якій є ще бічні вівтарі

T: 98