ВІДМІНОК

словозмінна морфологічна категорія іменників, яка реалізується у процесі зміни (за допомогою системи закінчень) форми певного іменника для вираження його граматичних відношень у словосполученні та реченні; прямий в. - називний, усі ін. - непрямі; в укр. мові 7 в.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ВІДМІНЮВАННЯ →← ВІДКРИТИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Смотреть что такое ВІДМІНОК в других словарях:

ВІДМІНОК

ВІДМІ́НОК, нка, ч., лінгв.Граматична категорія іменних частин мови, що виражає синтаксичні відношення між словами у реченні.Рідна мова! В ній слова – я... смотреть

ВІДМІНОК

[widminok]ч.przypadekорудний відмінок — narzędnikзнахідний відмінок — biernikкличний відмінок — wołaczмісцевий відмінок — miejscownikродовий відмінок —... смотреть

ВІДМІНОК

-нка, ч. Граматична категорія іменних частин мови, що виражає синтаксичні відношення між словами в реченні. •• Орудний відмінок грам. — відмінок, який... смотреть

ВІДМІНОК

Словозмінна морфологічна категорія іменників, яка реалізується у процесі зміни (за допомогою системи закінчень) форми певного іменника для вираження йо... смотреть

ВІДМІНОК

імен. чол. родуграматична категорiя iменних частин мови, що виражає синтаксичнi вiдношення мiж словами вреченнiпадеж

ВІДМІНОК

відмі́нок[в'ідм’інок]-нка, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў

ВІДМІНОК

-нка, ч. Граматична категорія іменних частин мови, що виражає синтаксичні відношення між словами в реченні.Орудний відмінок грам. — відмінок, який від... смотреть

ВІДМІНОК

【阳】 语 格

ВІДМІНОК

грам.case

ВІДМІНОК

Відмі́нок, -мінка[у], у -нку; -мі́нки, -нків

ВІДМІНОК

-нка m przypadek називний (родовий) ~ mianownik (dopełniacz)

ВІДМІНОК

{відмі́нок} -нка, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нкіў.

ВІДМІНОК

відмі́нок іменник чоловічого роду

ВІДМІНОК

відмінок, -нка

T: 126