ВІДЧУЖЕННЯ

у філософському розумінні процес відокремлення продуктів праці, ідеалів, соціальних інститутів від своїх творців і протиставлення себе їм як самостійної дійсності; одна з основних категорій філософії Г.Ґ. Геґеля, Л. Фоєрбаха, К. Маркса, в екзистенціалізмі.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ВІДЧУТТЯ →← ВІДХОДИ

Смотреть что такое ВІДЧУЖЕННЯ в других словарях:

ВІДЧУЖЕННЯ

ВІДЧУ́ЖЕННЯ, я, с.1. Дія і стан за знач. відчу́жити й відчу́житися 1.Коли ж зустріла [Христя] якось [Борового].., зміряла його потемнілим, сповненим до... смотреть

ВІДЧУЖЕННЯ

Центральне поняття в сучасній соціальній і політичній теорії, теології, соціології та психології. Простіше кажучи, відчуження стосується умов відокремлення чи відсторонення. Термін походить від латинського дієслова alіenare, що означає «роз’єднувати», «усувати» чи «відбирати». Спочатку слово «відчуження» означало передачу майна однієї особи іншій, але поступово воно набуло ширшого значення і стало асоціюватися із змінністю чи незмінністю таких нематеріальних набутків, як права і свободи, а також із рисами та властивостями, яким ми наділені як громадяни і як просто людські істоти. Звідси в ужитку XVІІІ століття з’явилося поняття «невід’ємне право» – таке право, яке не можна відчужити, тобто купити, передати, продати або відняти в такий спосіб, як позбавлення прав. Ці первинні значення до сьогоднішніх днів збереглися в правовому лексиконі, де власність (та й улюблені речі) і досі носять назву «відчужуваних». Проте це не те значення, в якому цей термін уживають у сучасній теорії суспільст... смотреть

ВІДЧУЖЕННЯ

ВІДЧУЖЕННЯ - фундаментальна метаморфоза людської діяльності, наслідки якої (як і сам процес) стають непідвладними її суб'єктові. Один із найтиповіших виявів В. - зображуване в давньогрецьких трагедіях "невлучання у ціль". Воно відтворює іманентну суперечливість діяльності, пов'язану з особливостями входження індивідуальних людських вчинків у "стихію всезагальності" (Регель). Цим зумовлена, зокрема, утопічність спроб "остаточного" подолання В., котрі мали місце в історії людинознавчих концепцій. Щоправда, існують форми В., які виникли історично і властиві певній цивілізації. Вони можуть зазнавати модифікацій або відходити у минуле, проте їхнє місце заступають інші.... смотреть

ВІДЧУЖЕННЯ

ім (власності) alienation; disposition; estrangement; transfer; (особ примусове) condemnation; confiscation; expropriation • акт ~ (передавальний акт) (deed of) conveyance • ~ майна alienation (disposition, estrangement, transfer) of property; (яке арештоване / описане) alienation of property under execution • ~ права alienation of a right • компенсаційне ~ alienation for compensation • незаконне ~ illegal (illicit) alienation • примусове ~ (конфіскація) condemnation; confiscation; (експропріація) expropriation... смотреть

ВІДЧУЖЕННЯ

рос. отчуждение передача землі, майна, що належать одній особі, у власність іншій особі. В. відбувається головним чином з ініціативи первинного власника на основі договору з особою, яка хоче придбати майно, або на підставі рішення суду в примусовому порядку (конфіскація). В. буває виплатне, тобто за певну плату, та безвідплатне, шляхом дарування.... смотреть

ВІДЧУЖЕННЯ

У філософському розумінні процес відокремлення продуктів праці, ідеалів, соціальних інститутів від своїх творців і протиставлення себе їм як самостійно... смотреть

ВІДЧУЖЕННЯ

Estrangement; юр. alienationвідчуження майна — disposal of propertyсмуга відчуження — right of way

ВІДЧУЖЕННЯ

імен. сер. родудія/процесвід слова: вiдчужити, вiдчужитисяотчуждение

ВІДЧУЖЕННЯ

-я, с. Дія і стан за знач. відчужити й відчужитися 1).

ВІДЧУЖЕННЯ

alienation, assignation, assignment, (речі, майна) disposal, disposition, estrangement, grant, transfer

ВІДЧУЖЕННЯ

продаж, дарування, міна. англ. alienation; нім. Einteigung f=, -en; угор. elkobzás; рос. отчуждение.

ВІДЧУЖЕННЯ

-я, с. Дія і стан за знач. відчужити й відчужитися 1).

ВІДЧУЖЕННЯ

отчуждение відчуження майна — отчуждение имущества

ВІДЧУЖЕННЯ

Fremmedgjøring, alienasjon

ВІДЧУЖЕННЯ

Fremmedgørelse, alienation

ВІДЧУЖЕННЯ

Відчу́ження, -ння, -нню

ВІДЧУЖЕННЯ

відчу́ження іменник середнього роду

ВІДЧУЖЕННЯ

გაუცხოება

ВІДЧУЖЕННЯ БЕЗВІДПЛАТНЕ

рос. отчуждение безвозмездное передача землі, майна, що належить одній особі, у власність іншій безвідплатно, у дарчій формі або примусово за рішенням суду чи інших державних органів.... смотреть

ВІДЧУЖЕННЯ ВІДПЛАТНЕ

рос. отчуждение возмездное передача землі, майна, що належить одній особі, у власність іншій за певну плату.

ВІДЧУЖЕННЯ НЕРУХОМОСТІ

(в т. ч. на користь корпорації) admortization

T: 154