ВІКІНҐИ
член скандинавських дружин, які у VIII-IX ст. здійснювали далекі морські (та річкові, вглиб континенту) походи; в. звичайно називають скандинавських розбійників та завойовників, хоча їхні походи часто мали торговий або колонізаційний характер; у Зх. Європі їх також називали норманами (див. «нормани»), на Русі – варягами («варяги»).
Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»
ВІКЛІФ →← ВІК