Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»
Iу Католицькій Церкві покарання, яке накладається на певну особу чи територію; персональний і. цілковито відлучає особу чи групу осіб від участі у релі... смотреть
-у, ч. 1) У римському праві – заборона, наказ претора, рішення на користь позивача; розпорядження чи заборона якої-небудь дії однієї з сторін; у серед... смотреть
інтерди́кт (від лат. interdictum – заборона) 1. В римському праві наказ претора сторонам, що позиваються, про заборону певної дії або про здійснення певної дії. 2. В католицькій церкві за середньовіччя один із засобів покарання, який полягав у повній або частковій забороні виконання богослужінь, релігійних обрядів на певній території, щоб примусити правителя даної території покоритися папі.... смотреть
-у, ч. 1》 У римському праві – заборона, наказ претора, рішення на користь позивача; розпорядження чи заборона якої-небудь дії однієї з сторін; у серед... смотреть
Інтерди́кт:— заборона виконання богослужінь і релігійних обрядів [40]— заборона [48]— заборона церковних відправ і виконання релігійних обрядів [47;46-... смотреть
інтердикт; ч. (лат., заборона) 1. У римському праві - наказ претора сторонам, що позиваються, про заборону певної дії. 2. У середньовічній католицькій церкві - один із засобів покарання.... смотреть
рос. интердикт (від латин. interdictum — заборона) — у Римському праві — наказ претора сторонам, що позиваються, про заборону певної дії або про здійснення певної дії.... смотреть
інтерди́кт іменник чоловічого роду у католицькій церкві - заборона відправляння богослужінь, релігійних обрядів, що її накладав папа з метою покарання іст.... смотреть
[interdykt]ч.interdykt
Інтерди́кт, -ту; -ди́кти, -тів
Заборона
interdict, interdictedion
інтердикт, -у
імен. чол. родуинтердикт