ВИСОЧИНА

простір, що лежить на вис. 200-600 м н.р.м. і принаймні кількадесят метрів над місцевістю, яка його оточує.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ВИСПЯНСЬКИЙ →← ВИСОЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР СЕМЕНОВИЧ

Смотреть что такое ВИСОЧИНА в других словарях:

ВИСОЧИНА

ВИСОТА́ (простір на великій віддалі від землі), ВИСОЧИНА́, ВИСОЧІ́НЬ, ВИШИНА́, ВИСО́КІСТЬ, ПІДХМА́Р'Я перев. поет., ПІДНЕБЕ́ССЯ перев. поет., ВИСЬ поет... смотреть

ВИСОЧИНА

ВИСОЧИНА́, и́, ж.1. Те саме, що висота́ 1–4.Дуб здалеку вирізнявся серед інших дерев своєю височиною (А. Шиян);Величний Господь, бо на височині пробува... смотреть

ВИСОЧИНА

-и, ж. 1) Те саме, що висота 1-4). 2) геогр. Підвищена частина суходолу (від 200 до 600 м), що має подекуди рівну, а частіше хвилясту поверхню, розчле... смотреть

ВИСОЧИНА

Простір, що лежить на вис. 200-600 м н.р.м. і принаймні кількадесят метрів над місцевістю, яка його оточує.

ВИСОЧИНА

-и, ж. 1》 Те саме, що висота 1-4).2》 геогр. Підвищена частина суходолу (від 200 до 600 м), що має подекуди рівну, а частіше хвилясту поверхню, розчл... смотреть

ВИСОЧИНА

[wysoczyna]ж.wyżyna, wzgórze геогр.

ВИСОЧИНА

височина, висота жвысота

ВИСОЧИНА

імен. жін. родувозвышенность

ВИСОЧИНА

【阴】1) 高, 高度2) 高地, 高处; 山, 高蜂, 顶点

ВИСОЧИНА

1) (висота) height2) геогр. hill, eminence

ВИСОЧИНА

Височина́, -чини́, -ні́, -но́ю і височиня́, -ні́, -не́ю

ВИСОЧИНА

височиня, високість, вишина, висота; поет. височінь, вись, верховина, (недосяжна) еверест.

ВИСОЧИНА

височина́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири височини́

ВИСОЧИНА

див. висота

ВИСОЧИНА

1) высота, вишина 2) (о местности) высота, возвышенность

ВИСОЧИНА

Вышыняузвышша

ВИСОЧИНА

-и, височінь -ні ż wysokość; wyżyna

ВИСОЧИНА

вышыняузвышша

ВИСОЧИНА

вышыня узвышша

T: 184