Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»
глід — колюча кущова рослина, яку вирощують як декоративну або для живоплоту; також плоди цієї рослини; має численні різновиди; росте в лісах та на узліссях у лісових і лісостепових районах України; цвіте у травні-червні; використовується у народній медицині; здавна рослина вважається еліксиром бадьорого духу та здоров’я; додає розуму й обачливості; заради міцного кохання радили пити чай із квіток глоду; відьми, ворожбити, знахарі знали нібитосекрети напоїв з глоду й приховували їх; напої вживали на свята Нового року, Коляди, Калити, Колодія та ін.; рослина має охоронну силу — з глоду виготовляли амулети (найчастіше хрестики); глід нібито не давав покійникові стати упирем; вірили, що палицею з глоду можна прогнати диявола, а вбити — ножем з деревини рослини. І ласощі все тільки їли, Сластьони, коржики, стовпці, Часник, рогіз, паслін, кислиці, Козельці, терн, глід, полуниці(І. Котляревський); В ряснім намисті червоніє глід (О. Ющенко). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.... смотреть
ГЛІД, гло́ду, ч.1. Рід кущів або рідше невисоких дерев родини розових з добре розвиненими колючками і білими, рідше рожевими і червоними квітками, зібр... смотреть
ГЛІД, гло́ду, ч. Колюча кущова рослина, яку вирощують як декоративну або для живоплоту. Глід. Відомий великий кущ, досить декоративний весною, під час цвітіння, і восени, коли почервоніють рясні плоди (Озелен. колг. села, 1955, 92); На схилах яру, в колючих хащах терну і глоду, виводять пташенят сорокопуди (Донч., VI, 1957, 70); // Плід цієї рослини. І ласощі все тільки їли, сластьони, коржики, стовпці, Часник, рогіз, паслін, кислиці, Козельці, терн, глід, полуниці (Котл., І, 1952, 149); * У порівн.В піску зостався той зрадливий слід її [дівчини] ноги з ясними підківками, Що серце коле, як червоний глід (Рильський, Поеми, 1957. 13). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 86.... смотреть
Колюче дерево або кущ пн. півкулі; бл. 200 видів; листки надрізано-пилчасті, знизу світліші, з восковим нальотом; квітки білі або рожеві, окремі або зі... смотреть
Глід:— (військ.) ряд, рота [X]— (військ.) ряд, стрій [1]— (військ.) ряд, шеренга [XI]— біла тернина [IV]— військовий ряд, шеренга [20]— ряд, стрій [13]... смотреть
імен. чол. родубот.колюча кущова рослина, яку вирощують як декоративну або для живоплотубоярышник
глоду, ч. Колюча кущова рослина, яку вирощують як декоративну або для живоплоту. || Плід цієї рослини.
[гл'ід]глоду, м. (на) глод'і, мн. глодие, глод'іў
[hlid]ч.głóg бот.
бот.haw(thorn), whitethorn; (ягода) haw; (цвіт) may
глоду, ч. Колюча кущова рослина, яку вирощують як декоративну або для живоплоту.|| Плід цієї рослини.
【阳】 植 山楂
Глід, гло́ду і ґлід, ґло́ду
{глід} гло́ду, м. (на) гло́ді, мн. гло́дие, гло́діў.
Tjørn, hvidtjørn
глід іменник чоловічого роду
(род. глоду) бот. боярышник
Hagtorn
Hagtorn
Глог
глід, глоду
კუნელი
глог
глог
Глід криваво-червоний— Crataegus sanguinea Pall. (лат. назва походить від грец. krataios — міцний, через його міцну деревину, а також через тверді колю... смотреть