ГОДИННИК

прилад для визначення часу; робота г. базується на періодичних явищах - обертанні Землі навколо Сонця (астрономічний г.), рухові спіральної пружини або маятника (механічний г.), коливаннях кристала кварцу (кварцовий г.), випромінюванні або поглинанні атомами (або частинками) електромагнітних хвиль певної частоти (атомний г.); найдавнішими були сонячні г. та клепсидри; перший механічний г. було створено у VIII ст.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ГОДИННИКАРСТВО →← ГОДИНА

Смотреть что такое ГОДИННИК в других словарях:

ГОДИННИК

ГОДИ́ННИК, а, ч.Прилад для вимірювання часу в межах доби.Мабуть, усі ви, діточки, бачили годинник; можна дізнатись, глянувши на нього чи вдень, чи вноч... смотреть

ГОДИННИК

(кишеньковий, наручний) watch; (наручний тж.) wrist watch; розм. timepiece, timekeeper; (настільний, стінний) clock; (сонячний) sundial; (пісочний) hou... смотреть

ГОДИННИК

Прилад для визначення часу; робота г. базується на періодичних явищах — обертанні Землі навколо Сонця (астрономічний г.), рухові спіральної пружини або... смотреть

ГОДИННИК

ГОДИ́ННИК (прилад для вимірювання часу протягом доби), ДЗИГА́Р заст., ДЗИГАРІ́ заст., ЧАСОМІ́Р заст., ХРОНО́МЕТР заст. Годинник невблаганно цокотів на ... смотреть

ГОДИННИК

-а, ч. Прилад для вимірювання часу протягом доби. •• Годинник відносного часу — годинник, який через однакові інтервали часу видає сигнал на перериван... смотреть

ГОДИННИК

[hodynnyk]ч., мн. годинники1) zegar2) zegarek, pl zegarki

ГОДИННИК

годи́нник[годин:иек]-ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў

ГОДИННИК

імен. чол. родуприлад для вимiрювання часу протягом добичасы сущ.

ГОДИННИК

Будильник, годинничок, дзиґар, дзиґарі, ходикиФразеологічні синоніми: настільний годинник; настінний годинник

ГОДИННИК

【阳】 钟, 表Сонячний годинник 日晷Пісковий годинник 沙钟

ГОДИННИК

Будзькаглядзецьглянуцьпрыгледжваццапрыгледзеццапрыглядацца

ГОДИННИК

-а, ч. Прилад для вимірювання часу протягом доби.Годинник відносного часу — годинник, який через однакові інтервали часу видає сигнал на переривання.

ГОДИННИК

ок. часомір, (на вежі) дзиґарі, (кишеньковий) дзиґарик, (який будить) будильник, (з музикою) куранти, (водяний) клепсидра, (з гирями) сов. ходики.

ГОДИННИК

-а m zegarek, zegar кишеньковий ~ zegarek kieszonkowy стінний (настінний) ~ zegar ścienny ~ на руку zegarek na rękę

ГОДИННИК

будзькаглядзецьглянуцьпрыгледжваццапрыгледзеццапрыглядацца

ГОДИННИК

будзька глядзець глянуць прыгледжвацца прыгледзецца прыглядацца

ГОДИННИК

Годи́нник, -ка; -ники, -ків

ГОДИННИК

{годи́н:иек} -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -кіў.

ГОДИННИК

годи́нник іменник чоловічого роду

ГОДИННИК

син. клок, котли.

ГОДИННИК

годинник, -а

ГОДИННИК

техн. часы

ГОДИННИК

საათი

T: 96