Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»
§ 84. Дієприкметник↑ "Правопис закінчень відмінюваних слів" \ В українській мові вживаються дієприкметники: \ Дієприкметники активного стану \ 1. Активного стану: а) теперішнього часу на -чий (-а, -е) — зрідка: виконуючий, зростаючий, мобілізуючий, організуючий, перетворюючий, працюючий; б) минулого часу на -лий (-а, -е): зжовклий, навислий, обмоклий, почорнілий. \ Дієприкметники пасивного стану \ 2. Пасивного стану минулого часу: а) на -ний, -а, -е (-аний, -яний, -ений, -єний, -ований, -йований, -ьований, -уваний, -юваний): (зі)гнаний, (по)сіяний, (с)творений, (за)гоєний, (з)будований, (с)копійований, (с)формульований, намічуваний, виготовлюваний; б) на -тий (-а, -е): закритий, митий, початий, ужитий. Примітка 1. а) Дієприкметники на -тий утворюються від односкладових дієслівних основ на -и-, -і-, -у-, -я- (після шиплячого -а-), -ер-: бити — битий, гріти — грітий, взути — взутий, взяти — взятий, м’яти — м’ятий, жати — жатий, терти — тертий. б) Паралельні форми на -тий, -ний утворюються від дієслів із суфіксом -н- (-ну-): вернути — вернутий і вернений, замкнути — замкнутий і замкнений, кинути — кинутий і кинений, усунути — усунутий і усунений. в) Паралельні форми на -тий і -ний утворюються й від дієслів з основою інфінітива на -оло-, -оро-: колоти — колотий і колений, пороти — поротий і порений. Від дієслова молоти паралельні форми — молотий і мелений. г) Від інших дієслів утворюються дієприкметники на -ний: варити — варений, вертіти — верчений, вразити — вражений, громадити — громаджений, дарувати — дарований, копіювати — копійований, купити — куплений, малювати — мальований, писати — писаний, погасити — погашений. Примітка 2. Дієприкметники від дієслів з основою інфінітива на приголосний, на -и-, -і- (-ї-) перед -ний мають е (після голосних є): запрягти — запряжений, виїздити — виїжджений, засидіти — засиджений, вигоїти — вигоєний. page117 \... смотреть
імен. чол. родулінгв.iменна форма дiєслова, що виражає ознаку предмета за дiєю, яку вiн виконує або яка на нього спрямованапричастие сущ. ср. рода¤ дi... смотреть
дієприкме́тник[д'ійеиприекметниек]-ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іy
-а, ч. Іменна форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією, яку він виконує або яка на нього спрямована.
Форма дієслова, яка в реченні виступає означенням; в укр. мові д. активного та пасивного стану (напр. люблячий, коханий).
грам.participleдієприкметник теперішнього (минулого) часу — present (past) participle
-а, ч. Іменна форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією, яку він виконує або яка на нього спрямована.
【阳】 语 形动词
{дійеиприекме́тниек} -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -кіy.
Дієприкме́тник, -ка; -ники, -ків
дієприкме́тник іменник чоловічого роду
Participium
-а m imiesłów przysłówkowy
грам. причастие
მიმღეობა