Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»
діале́кт• діалект(грец. διάλεκτος — розмова, говір)- різновид мови, що характеризується відносною єдністю його особливостей і вживається як засіб спілк... смотреть
ДІАЛЕ́КТ (місцевий різновид загальнонародної мови); НАРІ́ЧЧЯ (сукупність таких різновидів на більшій території); ГОВІ́РКА, ГО́ВІР, БАЛА́ЧКА розм., заст... смотреть
ДІАЛЕКТ – ГОВІР – НАРІЧЧЯ – ГОВІРКАДіалект, -у, лінгв. Місцевий різновид загальнонародної мови, об’єднання близьких за структурою говірок.Говір, говору... смотреть
Різновид певної мови, засіб спілкування осіб, пов'язаних тісною територіальною, професійною або соціальною спільністю; у вужчому розумінні — регіональн... смотреть
діале́кт[д'іалект]-та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў
-у, ч. Місцевий різновид мови; говірка (у 1 знач.).
лінгв.dialectтериторіальний (місцевий) діалект — vernacular
[dialekt]ч.dialekt
діалект; ч. (гр., розмова, говір, наріччя) місцевий різновид мови, говірка.
діале́кт (від грец. διάλεκτος – розмова, говір, наріччя) місцева говірка.
-у, ч. Місцевий різновид мови; говірка (у 1 знач. ).
【阳】 方言, 土语
див. мова
{діале́кт} -та, м. (на) -ті, мн. -тие, -тіў.
Dialekt, målføre
діале́кт іменник чоловічого роду
Dialekt
Dialekt
Гаворка
лингв. диалект
-у m dialekt
діалект, -у
დიალექტი
гаворка
гаворка
(гр. dialektos — говір, наріччя) — термін Е. Холла, що позначає специфічні мовні засоби, які стереотипово вживаються в різних ситуаціях спілкування в ... смотреть
імен. чол. родулінгв.диалект