ДВІР

1. королівський (курія) або княжий д.: у середньовіччі - володар разом зі своїм оточенням; 2. резиденція правителя або вельможі.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ДВАДЦЯТИП'ЯТИТИСЯЧНИКИ →← ДВІНА ПІВНІЧНА

Смотреть что такое ДВІР в других словарях:

ДВІР

ДВІР (обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло будинку), ПОДВІ́Р'Я, ДВО́РИЩЕ, НАДВІ́Р'Я, ОБІ́ЙСТЯ діал., ПОДВІ́Р діал. Вони обоє йшли... смотреть

ДВІР

ДВІР – ПОДВІР’Я – НАДВІР’ЯДвір, двора і двору. 1. Те саме, що подвір’я 1: господарський двір, прохідний двір, товарний двір, фуражний двір. Двір був пр... смотреть

ДВІР

I двора і двору, ч.1) У Руській державі 16-18 ст. – назва деяких наказів (Земський наказ, Посольський наказ та ін.). 2) Господарська ділянка, на якій ... смотреть

ДВІР

ні дво́ру ні ти́ну у кого. Хто-небудь бідний, нічого не має. — Куди підемо з тобою (з Орисею), коли в нас ні двору ні тину? (Григорій Тютюнник). ні кола́, ні двора́ в кого і без додатка. 1. Хто-небудь дуже бідний, злиденний. То ледар, волоцюга. Йому (Василеві) теряти (втрачати) нічого, у його ні кола, ні двора, а в мене — он город,.. вибудував хату (Панас Мирний); // Ніякого господарства, нічого. Ні кола, ні двора, ні рогатого вола (Укр.. присл..); — Як ми з тобою побралися: не було в нас ні кола, ні двора (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Хто-небудь самотній, одинокий. — Я же міг посезонно (батракувати), бо я... безродний. Ні кола, ні двора (О. Гончар); Що ж ти рвалася з дула, Що ж мене ти минула, куле ллята, розпроклята, ти розводнице стара! В друга — ненька старенька! В нього жінка молоденька. А що в мене молодого — ні кола, ні двора (А. Малишко). прохідни́й двір, зневажл. Місце, установа і т. ін., куди може будь-хто вільно заходити і так само звідти вийти. — До вас вриваються прямо з вулиці, пробачте, як з перону у залу для транзитних пасажирів. От як я, приміром… — Це точно. Конюшня. Прохідний двір,— раптом завівся Стратон Стратонович (О. Чорногуз).... смотреть

ДВІР

I двора і двору, ч. 1》 У Руській державі 16-18 ст. – назва деяких наказів (Земський наказ, Посольський наказ та ін.).2》 Господарська ділянка, на якій... смотреть

ДВІР

імен. чол. роду1. госп. дiлянка, на якiй розмiщенi садибнi будiвлi, та мiсце бiля них2. сiльська хата з усiм господарством3. (iст) присадибне госп-во ... смотреть

ДВІР

1) courtyard, yard; court, areaзаїжджий двір — innмонетний двір — mintпрохідний двір — communicating court (yard)селянський двір — homesteadні кола, ні... смотреть

ДВІР

1. Невеликий простір між будівлями на земельній ділянці. 2. Прилегла до будинку частина землеволодіння. 3. Господарська будівля, розташована поруч з селянським житловим будинком і зв'язана з ним навісом. 4. Складова частина назви громадської споруди або комплексу. Наприклад, гостиний двір, монетний двір, житній двір, заїжджий двір Крім того існував т. зв.: обложний двір — укріплена частина середньовічного населеного пункту, призначена для сховища мешканців під час військових дій.... смотреть

ДВІР

I【阳】1) 院子, 庭院2) 庄子, 庄园◇ Монетний двір 造币厂II【阳】 宫廷, 朝廷

ДВІР

Горе дворові, де корова розказує волові.Де вперта жінка верховодить над чоловіком, там добра нема. Двір — хата.Прийдеш у двір, нікому не вір.Панським с... смотреть

ДВІР

Двір:— житло або садиба поміщика [VI]— панська економія, поміщицький палац [XI]— панська садиба, маєток [1]— панська садиба, панський палац [X]— поміщи... смотреть

ДВІР

подвір'я, обійстя, дворище; (сільський) господарство, садиба, господа, оселя, анал. фарма; (панський) маєток, П. (обслуга пана) двірня, челядь; (гарматний) ІСТ. завод майстерня; (царя) оточення; дворик; пор. ХУТІР.... смотреть

ДВІР

[дв'ір]двору/двора, м. (на) двоур'і, мн. двори, двоур'іў

ДВІР

1. королівський (курія) або княжий д.: у середньовіччі — володар разом зі своїм оточенням; 2. резиденція правителя або вельможі.

ДВІР

[dwir]ч.dwór

ДВІР

Двір, дво́ру і двора́, на дворі́; двори́, дворі́в, -ра́м, по -pа́x

ДВІР

двір 1 іменник чоловічого роду ділянка, господарство двір 2 іменник чоловічого роду оточення монарха

ДВІР

(двора) ч.; мол.; зневажл. Дівчина для задоволення сексуальних потреб. ПСУМС, 20.

ДВІР

Гасподанадвораксуд

ДВІР

(род. двора и двору) 1) двор 2) ист. (господская) усадьба, господский двор

ДВІР

(відокремлена ділянка землі коло будинку) подвір'я, діал. обійстя.

ДВІР

{двір} дво́ру/двора́, м. (на) двоурі́, мн. двори́, двоурі́ў.

ДВІР

див. оселя

ДВІР

Gård, gårdsplads; hof

ДВІР

Gård; hoff

ДВІР

гасподанадвораксуд

ДВІР

гаспода надворак суд

ДВІР

двір, двора і -двору

ДВІР

двора m dwór

ДВІР

техн. двор

ДВІР

ეზო

ДВІР = ДВО́РИЩЕ

двір = дво́рище — у XIV—XVIIст. — форма сімейного та територі­ально-господарського устрою ук­раїнського селянства, що об’єдну­вала кілька селянських госпо­дарств; пізніше — індивідуальне господарство, тобто господарська ділянка, на якій розміщено житло­ве приміщення, садибні будівлі, та місце біля них (часто відгородже­не); оскільки двір — це здавна пе­редусім сільська хата з усім господарством при ній, то він символі­зує взагалі господу; звідси цілий ряд народних висловів з цим значенням; кажуть: «Горе дворові, де корова наказує волові» (тобто горе господареві, над яким верховодить жінка); страшним прокляттям гос­подареві звучить вислів: «Бодай тобі двір заріс!» (тобто зле побажання господареві, аби господа його стала пусткою); коли кажуть: «Нехай кожний дбає про власний двір», то це застереження тим, хто дбає не про власні справи, а судить інших; той, хто «свій двір мете, а на чужий сміття кидає», зазвичай своїх виправдовує, а на чужих вину звертає; разом з цим двір символі­зує панську резиденцію (звідси дворяни́н), про яку народ каже: «У панських дворах великі вікна, та мало світла» (тобто правди) або «До двора брама широка, а з двора — вузька» (прийняти приймуть, особливо коли з даниною, дарами, але невідомо, як і з чим випрова­дять). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 169-170.... смотреть

ДВІР ДЛЯ ПРОГУЛЯНОК

(у вязниці) airing-grounds

T: 109