Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»
ДИСОНА́НС• ДИСОНАНС(франц. dissonance, від лат. dissono — негармонійно звучу)1) Немилозвучність, яка виникає внаслідок небажаного збігу звуків у худож.... смотреть
дисона́нс (франц. dissonance, від лат. dissonans – різноголосий, різнозвучний) 1. Немилозвучність, звучання двох і більше звуків, яке викликає почуття неузгодженості; відсутність стійкого співзвуччя – консонансу. 2. У віршуванні – один з видів неповної рими, коли в словах, які римуються, збігаються приголосні при частковій або повній розбіжності голосних. 3. Відсутність у чомусь гармонії, невідповідність слів або поведінки когось настроям, переконанням інших людей.... смотреть
дисонанс; ч. (фр., від лат., різноголосий, різнозвучний) 1. муз. Немилозвучність, звучання двох і більше звуків, яке викликає почуття неузгодженості; відсутність стійкого співзвуччя - консонансу. 2. літ. У віршуванні - один з видів неповної рими, коли в словах, які римуються, збігаються приголосні при частковій або повній розбіжності голосних. 3. Відсутність у чомусь гармонії, невідповідність слів або поведінки когось настроям, переконанням інших людей.... смотреть
(лат. dissonans - різнозвучний, різноголосий) - звучання двох тонів, яке викликає відчуття незлагодженого звучання. До Д. належать велика і мала секунди, їх обернення, збільшені та зменшені інтервали, а також акорди, які містять будь-який зазначений інтервал. Умовно Д. вважається кварта відносно баса. З акустичного та математичного погляду Д. характеризується більш сильними биттями та складнішими відношеннями коливань (довжини струн),... смотреть
(лат. — неструнке звучання) Неузгодженість композиційних елементів за масштабністю, спрямованістю форм, кольором, силуетним характеристикам тощо (порівн. консонанс, асонанс). Разом з тим, існує: ~ ритмічний — свідомий прийом, коли за допомогою контрасту, акцентування, форсування форми та у взаємодії з консонансом досягається виключна виразність загального вирішення. Застосовувався майстрами бароко.... смотреть
-у, ч. 1) муз. Негармонійне поєднання звуків, порушення співзвучності; прот. консонанс. 2) перен. Те, що вносить розлад у що-небудь, суперечить чомусь... смотреть
ДИСОНА́НС (у музиці, співах), ДИСГАРМО́НІЯ, РО́ЗЛАД. У хаосі різних дисонансів важко було вловити мелодію (В. Собко); І враз — в ушах страшний почувся ... смотреть
У музиці — співзвуччя принаймні 2 звуків (д. гармонійний) або послідовність 2 звуків (д. мелодійний), яке справляє враження неузгодженості; протилежне ... смотреть
-у, ч. 1》 муз. Негармонійне поєднання звуків, порушення співзвучності; прот. консонанс.2》 перен. Те, що вносить розлад у що-небудь, суперечить чом... смотреть
【阳】1) 乐 不谐和(音)2) 转 不协调, 不一致
[dysonans]ч.dysonans
(порушення ладу в музичному виконанні) дисгармонія, розлад.
Дисона́нс, -су; -на́нси, -сів
Ріжноголосність, незгода
Dissonans, missljud
Dissonance, discord
Dissonans, mislyd
дисона́нс іменник чоловічого роду
Dissonans
муз.; перен. диссонанс
физ. диссонанс
дисонанс, -у
(англ. сognitive dissonance) психологічна неврівноваженість (почуття невдоволення), яку відчуває особа стосовно прийнятого рішення, яке вона вже реалізувала. Наприклад, після здійснення купівлі якогось продукту: а чи не краще було б купити інший?.... смотреть
імен. чол. роду, тільки одн.муз.диссонанс