ДОВІД

закінчена послідовність висловлювань, яка обґрунтовує правильність даного твердження; також результат чинності доведення.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ДОВБАННЯ →← ДОБУТОК СКАЛЯРНИЙ

Смотреть что такое ДОВІД в других словарях:

ДОВІД

ДО́ВІД (певне міркування або факт, що наводиться, щоб ствердити істинність чогось), ПІДТВЕ́РДЖЕННЯ, СВІ́ДЧЕННЯ, ПОСВІ́ДЧЕННЯ рідше, АРГУМЕ́НТ книжн., Р... смотреть

ДОВІД

ДОВІД – ДОКАЗДовід, -воду. Певне міркування, Думка або факт, які наводяться для того, щоб довести щось; аргумент. Його значно заспокоїли Соломіїні дово... смотреть

ДОВІД

дов|ід ім. argument; reason; (у суді ще) submission;\~ід супротивної сторони adversary's argument; \~ід, що не стосується суті справи extraneous argument; вагомий \~ід solid /weighty argument; викладати \~оди state one's case; висувати різні \~оди на підтримку своєї позиції advance (put forward) different arguments in support of one's position; законний \~ід legal argumen;t заслуховувати нові \~оди listen to new arguments; наводити \~оди advance arguments; наводити \~оди на користь чогось advance /adduce arguments /reasons in favor of; наводити \~оди проти чогось advance /adduce arguments / reasons against; переконливий \~ід convincing (persuasive, sound, strong) argument; представляти вирішальний \~ід present one's closing /final argument; спростовувати \~оди refute arguments;... смотреть

ДОВІД

До́від.1. Доказ, аргумент. Бо для кого наведений тут урядовий акт не є доводом, того не переконають і 50 ліпших подібних випадків (Б., 1895, 6, 2). 2. Документальне свідчення, підтвердження. Треба сю книгу [ліквідацийну] - нім ще в неї що впише ся - понести до уряду податкового і остемплювати. Тоді вона ме мати перед судом право доводу (Канюк, 1906, 37) // пол. dowód - 1) доказ, аргумент, 2) документальне свідчення, підтвердження; рос. довод - доказ, аргумент.... смотреть

ДОВІД

Reason, argumentнепереборний довід — irrefragable (irrefutable) argumentвсі доводи за і проти — all the pros and cons

ДОВІД

-воду, ч. Певне міркування або факт, що наводиться як доказ чого-небудь.

ДОВІД

Закінчена послідовність висловлювань, яка обґрунтовує правильність даного твердження; також результат чинності доведення.

ДОВІД

імен. чол. родудовод

ДОВІД

-воду, ч. Певне міркування або факт, що наводиться як доказ чого-небудь.

ДОВІД

ч.dowód

ДОВІД

див. аргумент

ДОВІД

До́від, -воду, -водові; -води, -дів

ДОВІД

до́від іменник чоловічого роду

ДОВІД

доказательство (следствие)

ДОВІД

Доказ

ДОВІД

-воду m dowód, argument

ДОВІД

довід, -воду

ДОВІД

submission

ДОВІД

доказ

ДОВІД

доказ

ДОВІД

довод

T: 152