ДОЩ

вид атмосферних опадів, що складається з крапель води діаметром 0,5-5 мм; див. «атмосферні опади».

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ДОЩОВИК →← ДОЦЕНТ

Смотреть что такое ДОЩ в других словарях:

ДОЩ

дощ (зменшено-пестливі — до́­щик, до́щичок) — атмосферні опади на землю з хмар у вигляді краплин води (у загадці: «Сидить дід над кущем, захльобався борщем»); у стародавній міфології пояснюєть­ся, як наслідок єднання неба з землею (зокрема через райдугу — «в рай дугу» — вода йде в хмари, а звідти падає дощем); у народних колядках дощ прославляється як дорогий гість, що приходить до Пана Господаря разом із Сонцем та Місяцем; у народі здавна вважа­ють доброю ознакою, наприклад, коли дощ іде в день шлюбу, — по­дружжя буде щасливе й плодюче; коли людина вирушає в дорогу і йде дощ — на удачу; разом з тим є й протилежні прикмети: дощ під час вінчання — на сльози; здавна задобрювали злі сили, здатні від­вернути дощ і викликати посуху; дощ закликали, його просили, зводячи погляд у небо, йому співа­ли веснянок, обливалися водою з метою викликати живлющу для землі вологу; відгомоном уособ­лення дощу в мові є сполучення на зразок «дощ іде», «дощ проходить, перестає» (пop.: «Дощ іде, а гість їде», «Дощ з вітром швидко про­йде») або численні звертання до дощу в народнопісенній обрядовій творчості («Дощику, дощику, зварю тобі борщику в новенькому гор­щику, поставлю на дубочку: дубо­чок схитнувся, а дощик линувся — цебром, відром, дійничкою, над нашою пашничкою!» — відгомін сакралізації природного явища, прикликання його через жертво­приношення, а чи, навпаки, від­вертання: «Не йди, дощику, дам тобі борщику, поставлю на дубочку, прилетять три голубоньці та візьмуть тя на крилонька, зане­суть тя в чужиноньку!»); з вчасни­ми дощами хлібороб пов’язував свої сподівання на врожай, тому й кажуть: «Дощ у пору — золото», «Як випадуть у маю три дощі доб­рих, то дадуть хліба на три роки», «Якщо нема дощу в час, то нема й хліба в нас», «Як дощу не буде, то й очерет не виросте», «Дощ іде — гриби будуть»; разом з тим невчас­ний дощ або його надмір виклика­ли побоювання чи досаду («Дощ у жнива — як п’яте колесо до воза», «Як сіно косять, то дощів не про­сять», «Не треба дощ просити, він прийде, як будем косити»); з до­щем пов’язано цілий ряд народних прикмет,— «буде дощ, бо дим по­під стріхи в’ється», «дощ зранку — надівай дранку та поганяй у поле, дощ в обід — випрягай на обід», «злива при сонці — завтра знову буде дощ», «зранку парить — дощ ушкварить», «маленький дощ літ­нього ранку — день буде пого­жий», «як у вусі свербить (поперек болить), буде дощ»; про сильний дощ кажуть: «Дощ аж пищить», «Дощ як відром ллє», «Дощ як з відра», «Дощ як з коновки»; про дрібний дощ мовлять: «Дощ як крізь сито»; «дощ при сонці» нази­вають ку́рячим, сліпи́м, свиня́чим (щодо мотивації останньої назви, то мокрі від дощу під сонцем свині від особливого свербежу почина­ють бігати з вереском; кажуть, що в свинячий дощ чарівниці масло роблять: «Сонце світить, дощик кропить, чарівниця масло ро­бить»); у народних піснях символі­зує кохання: «Ой дощику, поливайчику, Поливай, поливай, Ко­заченьку, до дівчини Прибувай, прибувай»; «Червона калино, чого почорніла? Чи суші боїшся, чи до­щу бажаєш?»; дощ символізує сльози, сум, смуток (якщо снить­ся — на плач), чутки, плітки («У чужому селі дощик іде, а в нашому чувати», «Ой не піде дрібен дощик без тучі, без грому, ой не піде дівка заміж та без поговору»). З малої хмари великий дощ буває (М. Номис); У чужих селах дощі йдуть, а на наші села річки течуть (при­слів’я); Не сон-трава на могилі Вночі процвітає, То дівчина заруче­на Калину сажає, І сльозами поливає, У Господа просить, Щоб послав він дощі вночі (Т. Шевченко); На­стала осінь з вітрами холодними, з дощами дрібними (Леся Українка). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 198-199.... смотреть

ДОЩ

Голий дощу не боїться.Бо його одяг не змокне.Добре дивитися на дощ, стоячи під дахом.Легко видитися на терпіння інших, будучи безпечним.Дощ, замість пі... смотреть

ДОЩ

ДОЩ, ДОЩОВИ́ЦЯ розм., ХЛЯ́ПАВКА діал.; ЗЛИ́ВА, ХЛЮЩ (ХЛЮ́ЩА), ЗАЛИ́ВА розм., ЛИ́ВЕНЬ розм., ПРО́ЛИВЕНЬ розм. (сильний); ХВИ́ЩА розм. (сильний холодний)... смотреть

ДОЩ

з дощу́ та під ри́нву. Від однієї небезпеки, біди до ще гіршої. З наймів довелося повернутися до сварливої мачухи, не краще, як з дощу та під ринву (З усн. мови). золоти́й дощ. Великі прибутки; гроші. Кривдно було слухати Валерикові, що Мурашкова велика вода проллється золотим дощем насамперед на довколишніх степових магнатів (О. Гончар). як (мов, нена́че і т. ін.) гриби́ пі́сля дощу́, зі сл. рости́, з’явля́тися, виника́ти і т. ін. Швидко й у великій кількості. Товариства виникали тоді по селах, буквально як гриби після дощу (В. Минко); Росли як гриби після дощу пансіонати, звідусіль їхали сюди (у Трускавець) грошовиті люди (З журналу). як гриби́ по дощі́. Українські газети та журнали повискакують незабаром, як гриби по дощі (М. Коцюбинський). як (нена́че) гриби́. Полки партизанські ростуть як гриби... (І. Нехода); Невеличкі хатки кругом дворища неначе гриби виростали (Панас Мирний); Неначе гриби, підростають онуки, і повниться ними — нівроку — мій рід (О. Білаш); // зі сл. шви́дко. Дуже інтенсивно. Не ростуть (будинки) так швидко, як гриби після дощу, однак .. ясно, що прогрес у цій важливій справі є (З газети). як (мов, ні́би і т. ін.) сніг (дощ) на го́лову (з я́сно́го не́ба), зі сл. па́дати, упа́сти і под. Зовсім несподівано; раптово. На світ неждано-негадано, як сніг на голову, упала біда (М. Чабанівський); Татари рухаються завжди в цілковитій таємничості, падають, як сніг на голову, вриваються, мов летючий вітер (П. Загребельний); Докійка здивовано глянула на подругу.— Що ти! Нащо таке кажеш? — Чую, сестро, що впаде на мене лихо, як сніг на голову… несподівано (М. Лазорський); Неждано-негадано, мов сніг на начальникову голову, звалилась ревізія (Ю. Збанацький). як свиня́ в дощ, ірон. 1. зі сл. чепурни́й. Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (чепурний). (Охрім (до Гордія):) Чепурний, як свиня в дощ! (М. Кропивницький). 2. зі сл. велича́тися. Дуже, у великій мірі. Вона чваниться, величається, як свиня в дощ (З усн. мови).... смотреть

ДОЩ

Дощавиця, дощик, дощик-накрапайчик, дощисько, дощичок, дощище, дощовиця, дощолий, дощопад, дощ-прийшлик, дощура, дощуряка, залива, злив, злива, імжа, к... смотреть

ДОЩ

ДОЩ, у́, ч. 1. Атмосферні опади, що випадають із хмар у вигляді краплин води. Як сіно косять, то дощів не просять, — самі йдуть (Укр.. присл.., 1955, 96); Настала осінь з вітрами холодними, з дощами дрібними (Л. Укр., III, 1952, 483); * Образно. Із очей у хлопця — дощ (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 92); * У порівн. Кулі сипалися, як дощ (Смолич, І, 1958, 99). Дощ, як з відра́ — великий, сильний дощ. Зараз такий йде дощ, як з відра (Коцюб., III, 1956, 310); Ку́рячий (свиня́чий) дощ — краплистий короткочасний дощ у сонячний день. ◊ Золоти́й дощ — великі несподівані прибутки. Кривдно було слухати Валерикові, що Мурашкова велика вода проллється золотим дощем насамперед на довколишніх степових магнатів (Гончар, Таврія.., 1957, 176); Як свиня́ в дощ — брудний, неохайний. [Охрім:] Чепурний, як свиня в дощ! (Кроп., І, 1958, 384). 2. перен., чого, з означенням. Про велику кількість того, що падає, сиплеться. І враз затремтіло молоде листя, зашамотіло, струсило з себе дощ самоцвітів (Коцюб., І, 1955, 149); Квітникарки в білих платтях засипали губернатора дощем квітів і конфетті (Смолич, II, 1958, 115); Кулемет «малютки» [танкетки] засипав її [фашистську колону] свинцевим дощем (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 12). 3. у знач. присл. доще́м. Великим потоком; так, як дощ. Сухе листя дощем спадало з дерев (Коцюб., І, 1955, 57); Навкруг бджола в гречки духмяні Барвистим падає дощем (Стельмах, Жито.., 1954, 61). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 402.... смотреть

ДОЩ

1) rain; (дрібний) drizzleдощ торохтить у вікно — the rain patters on the window panesдощ ллє, як з відра — it is raining cats and dogs, it rains heavi... смотреть

ДОЩ

-у, ч. 1) Атмосферні опади, що випадають із хмар у вигляді краплин води. •• Кислотний дощ — дощ, який містить сірчану кислоту. Курячий (сліпий) дощ — ... смотреть

ДОЩ

-у, ч. 1》 Атмосферні опади, що випадають із хмар у вигляді краплин води.Кислотний дощ — дощ, який містить сірчану кислоту.Курячий (сліпий) дощ — корот... смотреть

ДОЩ

【阳】 雨Іде дощ 下雨Дощ перестав 雨停了◇ З дощу та під ринву 甫出龙潭, 又入虎穴; 越来越倒霉

ДОЩ

[дошч]доушчу, ор. -шчем, м. (на) доушч'і, р. мн. доушч'іў

ДОЩ

[doszcz]ч.deszczпадає / іде дощ — pada deszcz

ДОЩ

імен. чол. родуатмосфернi опади, що випадають iз хмар у виглядi краплин дощудождь

ДОЩ

д. дощовиця, моква; (як з відра) злива, (з громом) гроза; (дрібний з туманом) мряка, мжичка, мигичка, мрячка; (дощова погода) сльота, д. плюта; (питань) потік, град; дощик, дощичок.... смотреть

ДОЩ

Вид атмосферних опадів, що складається з крапель води діаметром 0,5-5 мм; див. атмосферні опади.

ДОЩ

-у m deszcz іде ~ pada deszcz з дощу та під ринву z deszczu pod rynnę

ДОЩ

Дощ, дощу́, -ще́ві, -ще́м; дощі́, -щі́в, -ща́м

ДОЩ

{дошч} доушчу́, ор. -шче́м, м. (на) доушчі́, р. мн. доушчі́ў.

ДОЩ

дождь з дощу та під ринву — погов. из огня да в полымя

ДОЩ

дощ:◊ пасу́є як свини́ в дощ → "пасувати"

ДОЩ

(сильний) розм. злива, хлюща, хлющ.

ДОЩ

дощ іменник чоловічого роду

ДОЩ

Дождж

ДОЩ

Pluie

ДОЩ

Regn

ДОЩ

Regn

ДОЩ

Regn

ДОЩ

астр.; метеор. дождь

ДОЩ

дощ, -у

ДОЩ

წვიმა

ДОЩ

дождж

ДОЩ

дождж

T: 135