ДУХІВНИЦТВО

в Католицькій, Православній та Англіканській Церквах сукупність осіб, що мають свячення дияконату, священства і єпископства, становлять ієрархічну спільноту; д. керує літургією, а також виконує церковні відправи.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ДУХИ →← ДУХ СВЯТИЙ

Смотреть что такое ДУХІВНИЦТВО в других словарях:

ДУХІВНИЦТВО

ДУХІВНИ́ЦТВО (служителі релігійного культу), ДУХОВЕ́НСТВО, СВЯЩЕ́НСТВО, ПОПІ́ВСТВО розм. (попи). Як помер Гафіз, то правовірне мусульманське духівництв... смотреть

ДУХІВНИЦТВО

імен. сер. роду, тільки одн.збірн. імен.. рел.духовенство

ДУХІВНИЦТВО

В Католицькій, Православній та Англіканській Церквах сукупність осіб, що мають свячення дияконату, священства і єпископства, становлять ієрархічну спіл... смотреть

ДУХІВНИЦТВО

хохл. (духовенство) священицтвоцерковники, див. клір

ДУХІВНИЦТВО

[duhiwnyctwo]с.kler реліг.

ДУХІВНИЦТВО

-а, с., збірн. Те саме, що духовенство.

ДУХІВНИЦТВО

і духовенство Члени Церкви, які через висвячення (рукопокладення, постриження) отримали право й обов'язок служіння Богові та духовної опіки над вірними; клир... смотреть

ДУХІВНИЦТВО

【中】 【集】 僧侣, 教士; 宗教界

ДУХІВНИЦТВО

збірн.clergy, priesthood

ДУХІВНИЦТВО

духовенство, священство, клір, душпастирі, служителі Церкви , духовні особи, як ім. духовні.

ДУХІВНИЦТВО

-а, с. , збірн. Те саме, що духовенство.

ДУХІВНИЦТВО

Духівни́цтво, -ва, -ву

ДУХІВНИЦТВО

духівни́цтво іменник середнього роду

ДУХІВНИЦТВО

духовенство-а n zb. duchowieństwo

ДУХІВНИЦТВО

собир. духовенство

ДУХІВНИЦТВО БІЛЕ

Духовні особи - не ченці: іподиякони, диякони, ієреї, протоієреї, протопресвітери

ДУХІВНИЦТВО ЧОРНЕ

Духовні особи, що прийняли чернече постриження: ченці (рясофорні, малосхимники, великосхимники), ієродиякони, ієромонахи, ігумени, архимандрити, єпископи; чернецтво, монашество... смотреть

T: 146