ЕВОЛЮЦІЯ

процес тривалих, поступових, дрібних змін, поступового переходу на вищі стадії розвитку із успадкуванням попередніх елементів; також синонім поступового розвитку.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ЕВПАТРИДИ →← ЕВНУС

Смотреть что такое ЕВОЛЮЦІЯ в других словарях:

ЕВОЛЮЦІЯ

ЕВОЛЮЦІЯ (лат. evolutio — розгортання) — процес історичного розвитку живої природи. Термін «Е.» вперше ввів у науку швейцарський натураліст Шарль Бонне... смотреть

ЕВОЛЮЦІЯ

IЕВОЛЮЦІЯ (лат. evolutio - розкриття, розвиток) - термін, що позначає розвиток, переважно незворотні зміни, які мають місце в живій і неживій природі, а також у соціальних системах. Е. може вести до ускладнення, диференціації, підвищення рівня організації системи (прогресивна Е.) або ж, навпаки, до пониження її рівня. Можливою є також Е. при збереженні загального рівня (або висоти) організації, напр. , Е. геологічних систем, мовних. Термін "Е." найчастіше застосовується на означення розвитку біологічних об'єктів під впливом природного добору. Ранніми натуралістами Е. уявлялась як послідовність органічних форм, тобто "драбина істот", пояснення якої не виходило за межі ідей креаціонізму. Незрозумілість механізмів і рушійних сил Е. призвела до появи спекулятивних концепцій Е., найбільш завершеною серед яких була теорія Ламарка. Згідно з нею, Е. організмів - це двоєдиний процес. Один тип еволюційних змін відбувається під дією внутрішніх сил, інший - в результаті пристосування до середовища. Дарвін відмовився від ламарківської теорії безпосереднього пристосування й охарактеризував рушійну силу Е. через взаємодію спадковості, мінливості і добору. Подальший розвиток теорії Е. пов'язаний з успіхами генетики, започаткованої законами Менделя про розщеплення ознак при схрещуванні. Успіхи генетики відкрили шлях для дослідження видових популяцій. Особливе місце займає група еволюційних уявлень (від Ламарка до Спенсера), за якими на неадаптивні, незалежні від середовища, зміни накладаються адаптації, обумовлені середовищем. Стосовно соціальних систем Е. розглядається як аспект розгортання історичного процесу, який базується на поступових кількісних змінах. У цьому розумінні антиподом Е. є революція. II див. еволюція та революція... смотреть

ЕВОЛЮЦІЯ

-ї, ж. 1) Процес зміни, розвитку кого-, чого-небудь. 2) філос. Форма розвитку, що полягає в безперервній, поступовій кількісній зміні, яка готує якісн... смотреть

ЕВОЛЮЦІЯ

еволю́ція (лат. evolutio, від evolvo – розгортаю) 1. Поступовий розвиток предмета при збереженні його якості в процесі кількісних змін (на відміну від революції). 2. Процес зміни, розвитку, перетворення когось, чогось. 3. заст. Рух військ для перебудови з одного бойового порядку в інший; здійснення маневру, тактичне навчання військ. 4. Навмисна зміна положення літального апарата в просторі (Е. літака).... смотреть

ЕВОЛЮЦІЯ

еволюція; ж. (лат., від розгортаю) 1. Поступовий розвиток предмета при збереженні його якості в процесі кількісних змін (на відміну від революції). 2. Процес зміни, розвитку, перетворення когось, чогось. 3. заст. Рух військ для перебудови з одного бойового порядку в інший; здійснення маневру, тактичне навчання військ. 4. Навмисна зміна положення літального апарата в просторі (Е. літака).... смотреть

ЕВОЛЮЦІЯ

імен. жін. роду1. процес змiни, розвитку кого-, чого-небудь2. (фiлос.) форма розвитку, що полягає в безперервнiй, поступовiй кiлькiснiй змiнi, якапiдг... смотреть

ЕВОЛЮЦІЯ

-ї, ж. 1》 Процес зміни, розвитку кого-, чого-небудь.2》 філос. Форма розвитку, що полягає в безперервній, поступовій кількісній зміні, яка готує якіс... смотреть

ЕВОЛЮЦІЯ

Процес тривалих, поступових, дрібних змін, поступового переходу на вищі стадії розвитку із успадкуванням попередніх елементів; також синонім поступовог... смотреть

ЕВОЛЮЦІЯ

еволю́ція[еивоул'уц'ійа]-йі, ор. -йеійу

ЕВОЛЮЦІЯ

рос. эволюция (латин. evolutio — розгортаю) — поступальний розвиток явищ, дій, предметів при збереженні чи поліпшенні якості в процесі кількісного перетворення.... смотреть

ЕВОЛЮЦІЯ

[ewol'ucja]ж.ewolucja

ЕВОЛЮЦІЯ

Незворотній розвиток живої природи, який супроводжується виникненням, змінами і вимиранням видів і перетворенням біосфери.

ЕВОЛЮЦІЯ

розвиток, процес змін, не революція; (військових кораблів) переміщення, пересування, маневрування, перерозташування.

ЕВОЛЮЦІЯ

【阴】1) 进化, 进步2) 演变

ЕВОЛЮЦІЯ

Еволю́ція, -ції, -цією; -лю́ції, -цій

ЕВОЛЮЦІЯ

Розвій, розвиток, зміна

ЕВОЛЮЦІЯ

еволю́ція іменник жіночого роду

ЕВОЛЮЦІЯ

{еивоулу́ційа} -йі, ор. -йеійу.

ЕВОЛЮЦІЯ

астр.; физ. эволюция

ЕВОЛЮЦІЯ

-ії ż ewolucja

ЕВОЛЮЦІЯ

ევოლუცია

ЕВОЛЮЦІЯ

эволюция

ЕВОЛЮЦІЯ ВЛАДИ

(англ. еvolution of authority)   історичний розвиток уявлень про сутність влади як вищої координуючої сили в класичному менеджменті в напрямі поступового витіснення формальної влади іншими формами управління. Влада дедалі рідше рекомендується як єдиний засіб.... смотреть

ЕВОЛЮЦІЯ ПОХИБКИ

эволюция погрешности

ЕВОЛЮЦІЯ ТА РЕВОЛЮЦІЯ

ЕВОЛЮЦІЯ та РЕВОЛЮЦІЯ (від лат. evolutio - розвиток; revolutio - переворот) - дві взаємопов'язані та взаємозумовлені сторони розвитку. Еволюція - уявлення про поступові, тривалі, кількісні зміни в певному стані будь-якої системи; революція - уявлення про глибокі, якісні зміни в стані системи, які переривають еволюційний період її розвитку і переводять систему на якісно інший ступінь розвитку. В теорії діалектики поняття "еволюція" та "революція" розкривають зміст закону переходу кількісних змін в якісні за допомогою якісного стрибка. Але якщо поняття "еволюція" знайшло найбільш глибоке втілення в біологічних теоріях розвитку природи, то поняття "революція" найчастіше застосовується для характеристики процесів суспільного розвитку та наукового пізнання (напр. , соціальна революція, науково-технічна революція, наукова революція та ін. ). Теорія еволюції в біології ґрунтовно розроблена англ. природознавцем Дарвіном і його послідовниками, які розглядали взаємозв'язок спадковості, мінливості та добору як рушійну силу еволюції. Остання описується Дарвіном як взаємозв'язок організму і середовища, внутрішніх і зовнішних сил розвитку. Революція соціальна розглядається як спосіб переходу від історично віджилого етапу суспільно-економічного розвитку суспільства до більш прогресивного шляхом корінного перевороту в усіх соціально-економічних структурах. Теорія соціальної революції є центральною складовою марксистського вчення про перебіг соціальних процесів у суспільстві. У сфері пізнання широкого вжитку набуло поняття наукової революції, яке було впроваджене амер. вченим Куном. Він розглядає розвиток науки як чергування нормальних та революційних періодів. Концепція наукової революції відходить від позитивістських уявлень про кумулятивний характер розвитку знання і протиставляє їм погляд на розвиток науки як зміну парадигм, тобто як періодичну докорінну трансформацію фундаментальних наукових підходів, конкретизуючи тезу про зв'язок еволюції та революції як взаємопов'язаних аспектів розвитку наукового пізнання.Л. Озадовська... смотреть

T: 108