ЕКЛЕКТИКА

тенденція в красних мистецтвах до поєднання стильових елементів, запозичених від різних епох і мистецьких середовищ; одна з основ академізму; характерна для різних епох, зокрема для 2-ої полов. XIX ст.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ЕКЛОГА →← ЕКЛЕКТИЗМ

Смотреть что такое ЕКЛЕКТИКА в других словарях:

ЕКЛЕКТИКА

імен. жін. роду, тільки одн.механiчне безпринципне сполучення рiзнорiдних, несумiсних, iнодi протилежних поглядiв, теорiй, iдейних напрямкiв, художнiй... смотреть

ЕКЛЕКТИКА

еклектика; ж. (гр., той, що вибирає) 1. Напрям в античній філософії 2 ст. до н. е.- 2 ст. н. е., для якого характерні поєднання елементів різних філософських систем і тенденція до стирання відмінностей між ученнями й школами. 2. Механічне поєднання в одному вченні різнорідних, органічно несумісних елементів; безпринципне запозичення й змішування суперечливих ідей, оцінок теорій. 3. перен. Відсутність оригінальності і самостійності.... смотреть

ЕКЛЕКТИКА

Тенденція в красних мистецтвах до поєднання стильових елементів, запозичених від різних епох і мистецьких середовищ; одна з основ академізму; характерн... смотреть

ЕКЛЕКТИКА

-и, ж., книжн. Те саме, що еклектизм.

ЕКЛЕКТИКА

[ekłektyka]ж.eklektyczność

ЕКЛЕКТИКА

-и, ж. , книжн. Те саме, що еклектизм.

ЕКЛЕКТИКА

екле́ктика іменник жіночого роду

ЕКЛЕКТИКА

книжн. эклектика

T: 132