ЕМІР

араб. титул, що означає вождь, командувач, кн.; в період мусульманських завоювань воєначальник, який згодом здійснював владу в завойованій провінції від імені халіфа; у наш час титул правителів деяких араб. держав (еміратів).

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ЕМІСІЯ ГРОШОВА →← ЕМІНЕСКУ

Смотреть что такое ЕМІР в других словарях:

ЕМІР

Араб. титул, що означає вождь, командувач, кн.; в період мусульманських завоювань воєначальник, який згодом здійснював владу в завойованій провінції ві... смотреть

ЕМІР

імен. чол. роду, жив.титул феодальних правителiв у деяких країнах Близького i Середнього Сходу, а також особа, що має цей титулэмир

ЕМІР

-а, ч. Титул феодальних правителів у деяких країнах Близького і Середнього Сходу, а також особа, що має цей титул.

ЕМІР

емір; ч. (араб., повелитель, воєначальник) титул феодальних правителів у деяких країнах Азії і Африки; в монархічних арабських країнах - титул синів монарха.... смотреть

ЕМІР

емі́р (араб. – повелитель, воєначальник) титул феодальних правителів у деяких країнах Азії і Африки; в монархічних арабських країнах – титул синів монарха.... смотреть

ЕМІР

[emir]ч.emir

ЕМІР

-а, ч. Титул феодальних правителів у деяких країнах Близького і Середнього Сходу, а також особа, що має цей титул.

ЕМІР

(титул в некоторых мусульманских странах Востока) эмир

ЕМІР

Емі́р, -ра, -рові; емі́ри, -рів

ЕМІР

емі́р іменник чоловічого роду, істота

ЕМІР

емір, -а

ЕМІР

ემირი

T: 130