ЗВИЧАЙ

форма поведінки, прийнята певною суспільною групою, яку ця група традиційно підтримує; з. регулює широку сферу суспільних справ, важливих для даної групи, що існують поза сферою дії писаних законів, моралі, релігії; порушення з. приводить до негативної реакції з боку групи.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ЗВОРИКІН ВОЛОДИМИР КУЗЬМИЧ →← ЗВИКАННЯ

Смотреть что такое ЗВИЧАЙ в других словарях:

ЗВИЧАЙ

ЗВИ́ЧАЙ (загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у житті, побуті якогось народу, колективу, сім'ї і т. ін. і передаються наступним покол... смотреть

ЗВИЧАЙ

ЗВИЧАЙ - стереотипна форма соціальної регуляції поведінки людей, яка постійно відтворюється за певних обставин. З. служить засобом залучення людей до соціального і культурного досвіду та передачі його від покоління до покоління, регламентує відносини між людьми, підтримує згуртованість у різних спільнотах. У ролі З. можуть виступати загальноприйнятні трудові навички, форми суспільно-політичної діяльності, сімейних відносин, релігійні обряди, громадські свята тощо. За вужчого тлумачення, З. охоплює лише такі дії, які відтворюються людьми стихійно. В цьому розумінні до З. не можна віднести розпорядок діяльності, передбачений інструкцією, або такі соціальні навички, які потребують спеціального опанування Ф. орми виробництва і розподілу, правові норми теж не належать до З., оскільки перші регулюються економічними відносинами, а другі - санкціонуються і підтримуються державною владою. У сфері моралі З. підтримується за допомогою відповідних моральних відносин. Проте зв'язок моралі і З. не означає тотожності О. сновний принцип З. - роби так, як роблять усі, в той час як мораль вимагає - роби так, як мусять робити всі. Тобто мораль наголошує на суттєвій відмінності між існуючим (сущим) і належним, між тим, що є, і тим, що має бути. Всупереч думці, що динамізм сучасної епохи, розвиток науково-технічного прогресу, засобів масової комунікації, урбанізація підривають самі основи З., фактом є те, що якраз катаклізми XX ст. переконують у необхідності підтримки З. через притаманний їм потужний елемент стабілізації людських стосунків. Разом із тим, З. властивий консерватизм, що може виявитися перешкодою в людському спілкуванні. Саме мораль, з її вимогами належної поведінки, здатна слугувати критерієм і підставою подолання консерватизму З.О. Левицька... смотреть

ЗВИЧАЙ

-аю, рідко звичай, -аю, ч. 1) Загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у громадському житті й побуті якого-небудь народу, суспільної гру... смотреть

ЗВИЧАЙ

-аю, рідко звичай, -аю, ч. 1》 Загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у громадському житті й побуті якого-небудь народу, суспільної гру... смотреть

ЗВИЧАЙ

ЗВИЧАЙ – ЗВИЧКАЗвичай, -ю, ор. -єм. 1. Загальноприйнятий порядок, прийняті правила громадської поведінки; давній традиційно усталений порядок святкуван... смотреть

ЗВИЧАЙ

Непозичай — злий звичай але як віддає, то матір проклинає.Негодиться в потребі не помогти, але й прикро слухати докори, ЯК упоминаємося віддачі.Святий ... смотреть

ЗВИЧАЙ

імен. чол. роду1. загальноприйнятий порядок, правила прийнятi в певному суспiльствi, побутi народу2. (тiльки одн.) усталений, звичний спосiб, манера, ... смотреть

ЗВИЧАЙ

(род. звичаю) 1) обычай; обиход, уклад (образ жизни) (мн. звичаї) — обычаи; нравы, разг. порядки 2) (принятый образ действий) обыкновение; обычай; разг. повадки, ухватка (манера поведения) за звичаєм — (как всегда) по обыкновению своїм звичаєм — своим чередом, своим порядком; по своему обыкновению, как обычно 3) (установленные правила поведения) приличие додержувати [дотримуватися] звичаю — соблюдать приличие [правила приличия]... смотреть

ЗВИЧАЙ

Custom; usage, praxis; mode, use, use and wont; (звичка тж.) habitвін мав звичай — he was wont to, he used to; he wouldнаціональний звичай — national c... смотреть

ЗВИЧАЙ

звичні способи поведінки людей, що повторюються у певних ситуаціях. До звичаїв відносяться загальноприйняті прийоми у праці, поширенні у даному суспільстві форми взаємовідносин людей у побуті і сім’ї, дипломатичні і релігійні ритуали та інші дії, що повторюються і відображають особливості життя народу. англ. custom; нім. Brauch m -(e)s, -¨e; угор. szokás; рос. обычай.... смотреть

ЗВИЧАЙ

ім custom; habit; (прийнята практика) convention; practice; [юр] usage • поважати місцеві звичаї to respect local customs • порушувати місцеві звичаї to break local customs • місцевий ~ local custom; local usage • парламентський ~ law and usage of parliament; parliamentary law • портовий ~ custom of a port • торговий ~ commercial (trade) custom (usage)... смотреть

ЗВИЧАЙ

【阳】1) 风俗, 习俗, 习惯2) 习惯, 惯例, 常例За звичаєм 通常, 照例Своїм звичаєм 通常, 照常2) 礼貌, 礼节Додержувати звичаю 遵守礼节

ЗВИЧАЙ

Заведення, заведенція (жарт.), завичка, звик, звичайка, звичка, навик, навичка, поведенція, поведінка, поведія, повелачка, повичкаФразеологічні синонім... смотреть

ЗВИЧАЙ

Форма поведінки, прийнята певною суспільною групою, яку ця група традиційно підтримує; з. регулює широку сферу суспільних справ, важливих для даної гру... смотреть

ЗВИЧАЙ

рос. обычай не зафіксовані в законах, нормативних документах, договорах правила поведінки, але яких, як правило, дотримуються у певному середовищі, певних сферах економічної, торговельної діяльності, діловому житті. 3. інколи враховуються у ході судового розгляду нарівні з умовами контракту.... смотреть

ЗВИЧАЙ

зви́чай[звичай і звиечай]-йу, ор. -йеим, м. (ў) -йі, р. мн. -йіў

ЗВИЧАЙ

[zwyczaj]ч.obyczaj, zwyczajстало звичаєм — weszło w ...

ЗВИЧАЙ

традиція, заведення, ЗАВІД, ф. заведенція, поведенція, г. установа; ЖМ. манера, звичка; З. чемність, ввічливість, етикет; мн. ЗВИЧАЇ, культура взаємин.... смотреть

ЗВИЧАЙ

ЗВИЧА́Й див. зви́чай.

ЗВИЧАЙ

Зви́ча́й, зви́ча́ю, -ча́єві, -ча́єм; зви́ча́ї, -ча́їв

ЗВИЧАЙ

{зви́чай і звиеча́й} -йу, ор. -йеим, м. (ў) -йі, р. мн. -йіў.

ЗВИЧАЙ

Звычайзвычка

ЗВИЧАЙ

Skik, sæd, sædvane, sædvaneret

ЗВИЧАЙ

зви́чай іменник чоловічого роду рідко

ЗВИЧАЙ

practice, custom, folklaw, convention

ЗВИЧАЙ

Sed, sedvana

ЗВИЧАЙ

-аю m zwyczaj, obyczaj

ЗВИЧАЙ

звычайзвычка

ЗВИЧАЙ

звычай звычка

ЗВИЧАЙ

звичай, -ю

ЗВИЧАЙ

ჩვეულება

ЗВИЧАЙ ДІЛОВОГО ОБОРОТУ

business practice; normal business practice; usual business practice.

ЗВИЧАЙ ЕТНІЧНИЙ (НАЦІОНАЛЬНИЙ)

— складова етнічної традиції; стандартизовані, традиційні для етносу форми поведінки (зокрема мовленнєвої), які відіграють роль засобів соціального регулювання і мають безпосередньо практичне значення. Співвідносяться із соціонормативною сферою етнічної культури. Особливості З.е.(н.) віддзеркалюються в мові, зокрема в стійких зворотах мовлення, формулах привітання, прислів’ях і приказках. З.е.(н.) впливають також на формування і функціонування мовної картини світу.<br> Див.: <em>Культура</em> <em>етнічна;</em> <em>Картина</em> <em>світу</em> <em>мовна;</em> <em>Поведінка</em> <em>мовленнєва</em> <em>культурно</em> <em>обумовлена.</em><br> Пор.: <em>Традиція</em> <em>етнічна.</em>... смотреть

ЗВИЧАЙ ЕТНОСУ МОВЛЕННЄВИЙ

— див. Звичай етнічний (національний).

ЗВИЧАЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ

(англ. usage/customs in trade)   загальноприйняте положення, що застосовується в діловій практиці у випадку, якщо виникають питання, не передбачені угодою. Знання існуючих у зарубіжних країнах з.т. є необхідною умовою в той час, коли розширюються зовнішньоторговельні зв’язки.... смотреть

ЗВИЧАЙ ШЛЮБУ ДІТЕЙ

practice of child marriage

T: 101