ЗИМІВНИК

господарство хутірного типу у запорозьких, чорноморських, донських козаків, де вони перебували у мирний час (переважно взимку); виникли у 1-й полов. XVI ст.; на час ліквідації Запорозької Січі (1775) було 763 запорозьких з., де мешкали 8,7 тис. козаків; багато з. стали пізніше селами й містами.

Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»

ЗИМНЯ ВАЛЕНТИНА ІВАНІВНА →← ЗИЗАНІЙТУСТАНОВСЬКИЙ

Смотреть что такое ЗИМІВНИК в других словарях:

ЗИМІВНИК

Господарство хутірного типу у запорозьких, чорноморських, донських козаків, де вони перебували у мирний час (переважно взимку); виникли у 1-й полов. XV... смотреть

ЗИМІВНИК

I зимівн`ик-а, ч. 1) Утеплене приміщення для зимування бджіл. 2) іст. Зимове житло запорожця за межами Січі. II зим`івник-а, ч. Той, хто залишається з... смотреть

ЗИМІВНИК

I зимівн`ик-а, ч. 1》 Утеплене приміщення для зимування бджіл.2》 іст. Зимове житло запорожця за межами Січі.II зим`івник-а, ч. Той, хто залишається з... смотреть

ЗИМІВНИК

ЗИМІВНИ́К (утеплене приміщення для зимування бджіл), ОМША́НИ́К. Зимівник має бути сухий, тихий; Дід з Дмитром урочисто заносять вулики в омшаник (М. Ст... смотреть

ЗИМІВНИК

імен. чол. роду, жив.зимовщик

ЗИМІВНИК

зимі́вник іменник чоловічого роду, істота людина зимівни́к іменник чоловічого роду приміщення

ЗИМІВНИК

(людина) winterer, a person who spends the winter in the far north

ЗИМІВНИК

I зимівн`ик (помещение) с.-х. омшаник II зим`івник (человек) зимовщик

ЗИМІВНИК

див. дім; оселя

ЗИМІВНИК

【阳】 过冬者

ЗИМІВНИК

зимівник, -а (приміщення)

ЗИМІВНИК

зимівник, -а (людина)

T: 175